На мальовничій Слобожанщині – козацькій землі, з 20 по 22 липня проходила мандрівка для харківської молоді «Слобідські мандри-2012», організована ГПО «Українська справа».
Вже в перших хвилинах відчувалось, що мандрівка не буде легкою. Початок мандрівки припав на 23:00 – офіційне відкриття, інструктаж, перевірка спорядження тощо. Ніхто крім коменданта табору не знає скільки триватиме нічний вимарш й на скільки він буде важким. І ось група вирушила в ніч, долаючи звивисті дороги, долини, села та ліс. Лише глибокої ночі була дана команда на розтаборення й приготування до нічного відпочинку. Не встигли молоді патріоти насолодитись сном, як о 6 ранку лунає команда «Вставання!» й за декілька хвилин всі уже йдуть далі, переходячи лісову річечку й пробиваючись крізь лісові хащі й повалені дерева. За годину зупиняємось аби поснідати й трохи перепочити. Чим вище здіймається сонце тим спекотнішим стає день. Температура повітря вже о 8-9 ранку перевищує +30. Хочу зазначити, що окрім коменданта жоден з учасників мандрівки не мав досвіду піших мандрівок по лісистій місцевості, тим паче, що маршрут обрано так, що потрібно багато зусиль щоб подолати всі природні перешкоди й не відстати від основної групи. Протягом дня відбуваються лекції з історії розвитку українського націоналізму та Катехизису українського націоналіста. Жваво обговорюється політична ситуація як в Україні так і в Харкові зокрема. Близько сьомої вечора дістаємось до місця ночівлі, де вечеряємо. Цей день видався дуже насиченим та важким, бо для мандрівників, що не мають досвіду було подолано велику відстань. Але ніч не дає відпочити перед наступним днем, бо насувається сильна гроза й, до того ж до табору постійно намагаються підійти дикі кабани, яких в цих лісах є достатньо багато. Ніч пройшла з дощем але всі були добре підготовлені до нього й ніхто не намок. З самого ранку команда «Вставання» й всі біжимо на руханку. Після сніданку прочитані решта лекцій, з яких найбільше запам’яталась про практичне мандрівництво, можливо тому, що вона зараз сама близька для кожного з нас. Активно велись дискусії про діяльність ГПО «Українська справа».
Після виконання запланованої програми мандрівки, молоді мандрівники вирушили на станцію, де відбулось офіційне закриття й нагородження найкращих під час цієї мандрівки.
На закінчення хочеться процитувати одного з учасників: …Такі мандрівки – це чудовий спосіб перевірити себе, чого ти вартий коли ти сам-на-сам з природою. Це можливість знайти справжніх друзів, що готові прийти тобі на допомогу в будь-яку хвилину.»
Слободянюк Олексій
