Литовські та українські архівісти обговорили проблеми люстрації та доступу до архівів КҐБ

Відкритість держави, зокрема в доступі до матеріалів комуністичних спецслужб та співпраця з громадськістю є визначальною для політики національної пам’яті — про досвід Латвії говорили на семінарі в Архіві СБУ.

У Києві 26 вересня відбулася зустріч працівників Архіву СБУ з професорами Латвійського університету – доктором історії Еріксом Єкабсонсом та доктором історії Ілгварсом Бутулісом.

Гості з Латвії розповіли про досвід своєї країни щодо збереження національної пам’яті латишів, зокрема про моделі співпраці держави й громади.

«Один із найбільших музеїв Латвії – Музей окупації утримується також і на добровільні пожертви. Так громадяни Латвії беруть участь у збереженні свідчень про злочини комуністичного режиму, щоб майбутні покоління змогли побачити, якою жорстокою була та система», — зазначив доктор історії Ерікс Єкабсонс.

Важливим елементом, який знаходиться у фундаменті латвійської політики пам’яті є вільний доступ громадян до колись секретних матеріалів комуністичних спецслужб.

«Ми вітаємо зміни у політиці доступу в Україні, коли знову повернуто можливість вільно працювати з матеріалами КҐБ», — підкреслили професори історії Латвії.

Доступ до українських архівів важливий для іноземних дослідників також і тому, що в Києві після Москви зберігся найбільший масив матеріалів про радянську історію.  

Заступник директора архіву СБУ історик Володимир Бірчак пояснив, що в планах української сторони скористатися досвідом країн Центральної та Східної Європи, зокрема Латвії.

«Історичні матеріали зокрема архіву СБУ планується передати до українського Інституту національної пам’яті. Наша позиція незмінна – усі громадяни мають право дізнатися правду про порушення прав людини, репресії та злочинну діяльність секретних служб тоталітарного режиму», — зазначив Володимир Бірчак.

Без вільного доступу до архівів неможлива люстрація, адже інакше в суспільстві не буде довіри до цього процесу, — підкреслили латвійці. Як відомо нещодавно парламент прийняв Закон «Про очищення влади», згідно якого передбачена також комуністична люстрація.

Нагадаємо, що цього року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ. Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії. Для цього в Україні започатковується процес виведення історичних архівів з під-відання сучасних спецслужб. Ініціатори переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

photo

На фото зліва-направо: доктор історії Ерікс Єкабсонс, доктор історії Ілгварс Бутуліс, заступник директора Архіву СБУ історик Володимир Бірчак.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа