Сьогодні, 22 грудня, Львівщина вшановує пам’ять членів Організації Українських Націоналістів Василя Біласа та Дмитра Данилишина. Заходи відбулись на Янівському кладовищі.
Зокрема, представники влади та громадськості поклали лампадки до могил Василя Біласа та Дмитра Данилишина на Меморіалі Українських Січових Стрільців. Опісля усі присутні виконали Державний Гімн України.
Продовженням заходу став чин поминальної панахиди на могилах членів ОУН.
Участь у заході взяла керівник апарату Львівської обласної державної адміністрації Маріанна Вільшинська та директор департаменту внутрішньої та інформаційної політики облдержадміністрації Андрій Ковальський, представник Центру національного відродження ім. Степана Бандери у Львові Микола Посівнич.
Зазначимо, що пам’ять членів ОУН Василя Біласа та Дмитра Данилишина вшанують також і завтра, 23 грудня. Зокрема, представники молодіжних громадських організацій покладуть лампадки до місця страти Василя Біласа та Дмитра Данилишина. Розпочнеться захід символічно о 06:25 год – у годину страти оунівців 86 років назад, за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 20 (колишня тюрма «Бригідки»).
Довідка:
Дмитро Данилишин народився 2 квітня 1907 року у місті Трускавець. Закінчив три класи народної школи, та пішов працювати шевцем. Василю Біласу доводиться дядьком.
Василь Білас народився 17 вересня 1911 року, також у Трускавці. Після закінчення семирічної школи працював продавцем. Обоє належали до пластового куреня ім. Івана Богуна у Дрогобичі. Кілька разів Василя Біласа судили за участь у Пласті. У складі п’ятірки ОУН брали участь також у нападах на пошти в містах Трускавець і Борислав та вбивстві депутата польського сейму Тадеуша Голувка.
30 листопада 1932 група ОУН здійснила напад на пошту в м. Городок (нині Львівська область) з метою експропріації коштів. З учасників нападу були затримані, під час відступу з місця подій, Дмитро Данилишин і Василь Білас, згодом заарештували і Мар’яна Жураківського та Зенона Коссака, який не брав безпосередньої участі в акції, але причетний до її організації. Загальне керівництво операцією здійснювали Роман Шухевич і Микола Лебідь. У ході процесу, за браком звинувачень, З. Коссак був виправданий, інші обвинувачені – засуджені до смертної кари (М. Жураківському президент Польщі замінив страту на 15-річне ув’язнення). Д. Данилишин і В. Білас, були страчені 23 грудня 1932 у м. Львів, на території в’язниці «Бригідки». Останніми словами Д. Данилишина були: «Мені тільки дуже жаль, що я не можу ще раз умерти за Україну».
У момент страти в багатьох греко-католицьких церквах Галичини проводили поминальні служби, при цьому польська поліція, остерігаючись масових заворушень, не наважилась втрутитися. Польська влада відмовилася віддати тіла страчених для поховання. Проте пізніше їх таки поховали у м. Львові на Янівському кладовищі на меморіяльному похованні Українських Січових Стрільців.
