Багато луганчан вже встигли скористатися поїздом «Київ-Луганськ», щоб з’їздити до Луганська: хтось їздив за теплими речами, а хтось повертається додому. Але поки ми слухаємо лише історії про те, як хтось з’їздив до Луганська і тепер ділиться враженнями. Я ж хочу розповісти про те, як купити квиток.
Історія ця почалася з того, що наші родичі – молода пара – вирішили з’їздити в місто за теплими речами. У той час вже було оголошено перемир’я і перші переселенці намагалися дістатися до Луганська усіма можливими способами. Маршрути були різні, перераховувати їх не буду.
Природно, на перший план постало фінансове питання. Так як назад молодь збиралися вивозити авто, а в Луганськ добиратися в основному на автобусах, загальна сума за попередніми розрахунками склала близько 2200 грн.
І тут «Укрзалізниця» пускає потяг «Київ-Луганськ».
Природно, перші дні невідомість. Що чекає в поїздці? як зустрічатимуть сепари? Перевірки та інше – все це напружувало. І був згаяний час, коли ще можна було швидко і просто купити квиток через Інтернет.
І ось, перший поїзд прийшов до Луганська. І у нас було прийнято рішення.
Але виникло питання: як купити квитки?
Сайт видає напис: «За заданим Вами напрямком поїздів немає».
Кілька поїздок на залізничний вокзал нічого не дали. Квитків немає. І лише після чергової поїздки касир повідомив, що квитки виставляються за 10 днів до дня відправлення вранці в 8:00 на один день.
В цей же час квитки з’являються і на сайті. Але … Квитки на весь поїзд продаються за 5 хвилин.
І ось, поїздка на вокзал до 7:00, черга, в 8:00 починають продавати квитки. Вдома резервний варіант – через сайт «Укрзалізниці». В касі вдається швидше купити два квитки, бо сайт сильно «гальмує».
Два «заповітних» квиточки на руках. Будуються плани, як добиратися на авто назад до Києва. Пишуться списки, що треба забрати з будинку.
Але тут трапляється неприємний сюрприз: читаючи один із квитків виявляємо грубу помилку в прізвищі та імені. Ну ладно ім’я «Тетяна» написати як «Татья» – може місця не вистачило. Але написати інше прізвище (таку ж, як і у молодої людини). Хоча називалися різні.
І знову плани. Як поміняти квиток? Коли з’їздити на вокзал?
І знову 7:00, вокзал, каси.
Виявляється, просто поміняти квиток не можна. Потрібно його здати, а потім чекати коли він з’явиться в електронній базі і тоді МОЖЛИВО його купити. Адміністратор обіцяє, що це відбудеться протягом 30 хвилин, але попереджає, що це може тривати й кілька годин. І вона попередила всіх касирів. Чекати доводиться довго.
І в цей час відбувається саме незрозуміле і неприємне. Під час очікування в зазначену касу підходили люди, говорили: «Я від Саші», «Я від Іван Івановича» … І чарівним чином касир видавав цим людям готові квитки на Луганськ …
Під час очікування спостерігають ще кілька цікавих моментів. Підходять люди, які повідомляють касиру, що їм потрібно забрати заброньовані квитки. Яким чином вони могли забронювати квиток, якщо ні в касі, ні в інтернеті квитків не було?
Коли квитки в Луганськ з’явилися в касі, касир, побачивши велику чергу, повідомила, що всі можуть не чекати, бо квитків мало. Це як може статися? Квитки ще ніде не продавалися, а їх вже мало.
В очікуванні було проведено 4,5 години.
У підсумку, після чергового питання про те, чи є шанс «вловити» цей квиток, касир повідомила, що він був проданий майже відразу ж. І запропонували квиток на цей же день в купе до Луганська чи на потрібний день до Рубіжного.
Але був знайдений більш підходящий варіант – квиток через кілька днів після відправлення чоловіка цієї дівчини.
Багато питань виникає з цього приводу.
Провівши кілька годин на вокзалі мої родичі спостерігали не один десяток людей, що підходили до кас і запитували квиток до Луганська. І людей, які могли спокійно взяти квиток до Донецька. Де всі ці дні тривають обстріли.
І така ж історія з квитками на потяг «Одеса-Луганськ».
Чому так не злюбила «Укрзалізниця» Луганськ і його жителів?
Чому на сайт не викладаються квитки на всі 45 днів до відправлення потяга?
Чому «Укрзалізниця» не пускає всі поїзди, які ходили в Луганськ?
Чому касири і адміністрація вокзалу продовжують продавати квитки «своїм» людям?
Чому таке своєрідне ставлення до переселенців з Луганська?
І що такого особливого в нашому місті, в яке нас луганчан так не хочуть пускати?
І ще десятки «чому» …
