Мандрівний табір «Рейд – 2013.Конотоп» зустрів активістів київського осередку МНК неочікуваними випробуваннями.
Табір почався зі збору його учасників на центральному вокзалі в м. Києві, звідки всі разом рушали до м. Кролевець Сумської області. Звідти, о 3 годині ранку вийшли у визначеному напрямку. Далеко відійшовши за місто та зустрівши сонце, таборовики відновили сили кількагодинним сном. Північна Україна зустріла нас не дуже приємними погодними умовами: де-не-де снігу лежало по коліна, підтоплення та болотиста місцевість не дозволяли розслабитися та насолоджуватися довгоочікуваним походом після затяжної зими. Довелося навіть зійти з наміченого маршруту, оскільки пройти через затоплені поля було неможливо, а річку – переходити через не достатньо безпечно змайстрований таборовиками місточок. Зустрічалися й виступи глиняної породи, через які доводилося вилазити на чималі пагорби, з яких відкривалися прекрасні краєвиди на місцевість. Не обійшлося й без водянок та крепатури. Точка Х – Конотоп – з’явився на горизонті взагалі неочікувано, здавалося ще йти і йти, але втома та дощ не вибили мандрівників з колії. Закінчилося все тим, що знесилені таборовики відігрівалися на вокзалі Конотопа чаєм.
«Я дуже переживав, бо це був перший табір, який я сам спланував. Крім того, це був перший вихід в ліс після зими, і я особисто довго його чекав. Але всі ці переживання відступили, коли учасники сіли в потяг до Кролевця, і все почалося. Сподобалось усе – від погоди, яка була різноманітною, – і сонце, і сніг, і дощ, а особливо те, що ніхто не зійшов, проте, цікаво не зійшли, бо не хотіли, чи бо не було куди діватися? Загалом табір вдався, я, як комендант, задоволений результатами», – коментує комендант табору Назар Матлак.
«Загалом табір був доволі непростим. В лісі ще повно снігу, поля затоплені водою. Йти було важко, та бажання зійти з дистанції в мене не було. Ніхто з учасників табору, навіть будучи по коліна у воді, не скиглив, що він втомився і хоче додому. Вважаю, що такі вишколи допомагають зрозуміти чого ти вартий, адже це справді були екстремальні умови,» – говорить бунчужна Міла Редько.
«Мандрівка виявилася не такою легкою, як здавалося. Після зими важко відновити фізичні сили та витривалість, необхідні для далеких піших подорожей. Але загалом враження лишилися тільки позитивними, бо я змогла себе пересилити й пройти маршрут до кінця, хоча вже навіть з’являлися в голові думки зловити попутку й не знущатися з себе, бо боліло все – і плечі від наплічника, і стопи від навантаження, нагадували про себе і старі травми. І зараз, коли вже відпочила, хочеться назад у ліси, подалі від цивілізації», – розповідає свої враження учасниця табору Маргарита Долгая.
Джерело: http://mnk.org.ua/mnk-news/novina/article/kijani-povernulisja-z-mandrivki-do-konotopa/
