Агресія Путіна на Сході країни захлинається завдяки тому, що сучасне покоління виросло на нових українських підручниках історії, написаних на початку 90-х, — переконані історики.
На круглому столі 7 травня «Друга світова війна у навчальних програмах та шкільних підручниках з історії» українські науковці закликали політиків не втручатися у написання підручників з історії та нагадали, що Друга світова війна тривала і після травня. Обговорення було організоване Українським інститутом національної пам’яті та Міністерством освіти і науки України.
Олександр Штоквиш, кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті розповів, що із здобуття Україною незалежності почалися зрушення в історичній науці і в підручниках з історії. “Відбувся процес, який багато хто називає «націоналізацією історії» – виокремлення історії власного народу із загальноімперського, радянського контексту. Є дискусійні питання, але це необхідний процес, щоб народ, який щойно отримав незалежність, почав розуміти, що в нього є своя історія”.
Штоквиш вважає, що завдяки тому, що протягом 90-х були написані українські підручники історії, сьогоднішнє покоління не реагує на путінські спроби апелювати до радянської ідентичності.
Володимир В’ятрович, кандидат історичних наук, директор Українського інституту національної пам’яті, зауважив, що багато українських політиків вчилися не в українських школах і не за українськими підручниками, через це не дивно, що дехто з них починає публічно проявляти невігластво в питаннях історії чи війни. «Мабуть, доречно було б говорити про курси для політиків, щоб вони розуміли, якою країною вони керують», – запропонував він.
«Завжди погано, коли у написання підручників, втручається хтось, хто мало на цьому розуміється», — підкреслив кандидат історичних наук, заступника Міністра освіти і науки України Павло Полянський.
Нагадаємо, за міністра Дмитра Табачника вносилися вставки, які суперечать загальному толерантному духу підручника. Якщо кругом використовували термін «Друга світова війна», то у цих вставках використовувався вже термін «Велика вітчизняна війна» і текст відрізнявся радянським наративом. Науковець нагадав, що Друга світова війна не закінчилась 8-9 травня, а тривала до 2 вересня 1945 року, і до того часу там гинули люди – як українці, так і представники інших народів. «Це науково неправильно – вилучити ці кілька місяців війни”, – сказав Штоквиш.
У підручниках з історії відбувається відмова від радянського наративу «Великої вітчизняної війни» до більш широкого трактування подій як Другої світової війни. Як пояснюють науковці, таке трактування логічне, бо для українців війна розпочалася не 22 червня 1941, а 1 вересня 1939, а той раніше – із захоплення Карпатської України. Це ще один привід, щоб подавати це як історію Другої світової війни.
Олександр Штоквиш каже, що у радянських традиціях війна замальовується в чорно-білих тонах: наші і вороги, але війна багатотонна, про неї не можна розповісти простою схемою. «Я проаналізував ряд підручників з історії для 10-11 класів. В багатьох моментах позитивний виклад – учням не нав’язується думка, наводиться багато карт, фотографій, схем, документів, аналізуючи які, дитина може зробити висновки сама».
За словами доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету Федора Турченка, свій перший підручник він видав у 1994 році і з того часу постійно перебув під тиском, особливо з боку комуністів.
Турченко зауважив, що історики ще не виробили питання України в Другій світової війні: «Через це ми постійно знаходилися в тіні Росії. Це вилилось у те, що президент сусідньої держави каже, що виграла війну Росія і росіяни. Я читав російські підручника, у темі про війну там немає українців та інших народів, які тоді входили до Радянського Союзу. Там є тільки Росія».
Прес-центр Центру досліджень визвольного руху
