“Оскільки Російська Федерація має прямий вплив на збройні формування на Донбасі, тим самим можна стверджувати, що вона здійснює ефективний контроль над контрольованою ними територією” – такими словами розпочали питання члени Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок до офіційної російської делегації. Їх цікавили тортури та сексуальне насилля над жінками на окупованій частині Донбасу, культурні дискримінаційні практики, становище вчителів української мови та літератури в анексованому Криму, дискримінація представниць кримськотатарського народу, прихожанок церков, які не відносяться до Московського патріархату, ромських жінок, тощо.
Про це йшла мова на засідані Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок, відомого як Комітет CEDAW, що розглядав в рамках своєї 62-ї сесії 8-му періодичну доповідь Російської Федерації про виконання Конвенції з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок. Українські правозахисники приїхали на сесію Комітету із своїм “українським порядком денним”. Вони представили інформаційні повідомлення щодо порушень Росією прав жінок на території анексованого Криму та частині Донбасу, яка знаходиться під її контролем.
У відповідності до норм міжнародного права, зобов‘язання щодо виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок мають виконуватись і застосовуватись по відношенню як громадян, так і не громадян в межах зони фактичного контролю, який здійснює держава, навіть якщо така знаходиться за межами держави-учасника. Повною мірою це зобов‘язання стосується Російської Федерації, яка анексувала півострів Крим незалежної держави Україна та здійснює фактичний контроль частини території Донецької та Луганської областей.
“Окупація Криму поклала початок чисельним випадкам порушенням прав жінок. Зокрема, через незаконне запровадження російського законодавства, яке не передбачає ефективних механізмів для захисту від дискримінації за ознакою статті та не містить заходів охорони прав жінок для забезпечення рівноцінності результатів”, – стверджує Олександра МАТВІЙЧУК, голова Правління Центру Громадянських Свобод, експертка Коаліції протидії дискримінації в Україні.
Серед прикладів у поданні наводиться ситуація, що склалася у сфері визнаного ВООЗ лікування метадоном. Під реальною загрозою смерті опинилися клієнти замісної підтримуючої терапії. Їх кількість у Криму становить орієнтовно 800 осіб, з них близько 30% жінки. З огляду на те, що такого роду програми в РФ заборонені під загрозою кримінального переслідування, за інформацією УВКПЛ ООН з березня по травень 2014 в Криму вже померло не менше 30 таких осіб. Кількість таких смертей буде тільки зростати.
Множинної дискримінації в окупованому Криму зазнають представниці кримськотатарського народу, національних меншин, таких як роми, ВІЛ-інфіковані жінки, багатодітні матері, прихожанки церков, які не відносяться до Московського патріархату.
Про порушення прав на вільний вибір професії говорить Лариса КОБЕЛЯНСЬКА, незалежний експерт з гендерної політики.“Першими результати ксенофобської політики і відповідного ставлення з боку нової влади в Криму відчули на собі вчителі і викладачі тих предметів, які безпосередньо були пов‘язані з українським контекстом: українська мова і література, історія України, культурологія, українознавство, інші. Домінуючу, у деяких випадках і виключну, частину цієї групи складають жінки –вчительки. Так, близько 2, 5 тисяч вчителів української мови та літератури, більшість із яких становлять жінки, потрапили під дискримінаційну політику «видавлювання» зі сфери освіти, і втратили роботу за обраним фахом”, – зауважує вона.
У своїх виступах правозахисники розповіли, що на підконтрольній Росії частині Донбасу незаконні збройні формування створили організовану систему викрадення, катування та вбивства цивільних людей. Жінки часто стають жертвами таких дій, фізичного та сексуального насилля, і повністю позбавлені доступу до правосуддя, засобів правового захисту та допомоги, включаючи психологічну.
У інформаційному повідомленні представлений цілий ряд кейсів, один із яких був наведений безпосередньо на засіданні Комітету.
“Як приклад можемо навести справу громадянки А., яка була студенткою та займалися волонтерською діяльністю, – продовжує Олександра МАТВІЙЧУК. – У червні 2015 року в Донецьку вона була незаконно затримана за надуманою підозрою у шпигунстві представниками так званої ДНР. Попри те, що на момент затримання жінка перебувала на 22 тижні вагітності, що було помітно та було нею окремо повідомлено, її утримували 41 день. Самі умови її утримання можна визначити як катування: непридатна для перебування камера розміром із душову кабіну, без венталяції, позбавлення води та їжі протягом тижня, тримання спільно з чоловіками, справляння фізіологічних потреб безпосередньо на їх очах. Паралельно до неї було застосовано катування: протягом п‘яти разів на день кілька чоловік били її металевими прутами. Вони їй казали, що оскільки вона єврейка за національністю та притримується проукраїнських поглядів, то немає права мати дитину. Жінку звільнили завдяки активному втручанню міжнародних міжурядових організацій, до яких звернулися рідні, а також за умови надання інтерв’ю російським журналістам, в якому вона дала проти себе неправдиві свідчення”.
Цікаво, що під час свого виступу Російська Федерація знову відмовилася від створених нею так званих Луганської та Донецької народних республік, категорично стверджуючи , що ця частина Донбасу є невід’ємною територією України, а відтак Росія не має до вчинюваних злочинів жодного відношення. Що стосується окупованого Криму, то за запевненнями Російської Федерація, “механізм захисту від дискримінації жінок працює на повний об’єм”, більше того, “краще, ніж в інших регіонах Росії”. І за традицією, російська делегація обурилася тим, що члени Комітету CEDAW називають Крим анексованим.
Правозахисники стверджують, що Російська Федерація застосовує тактику “живих щитів з жінок та дітей”, і це було прямо визнано Президентом Росії. “Російські військові будуть стояти позаду людей. І нехай спробують стріляти у своїх жінок і дітей”, – сказав Володимир ПУТІН. Росія несе безпосередню відповідальність за дискримінацію та насилля над жінками в окупованому Криму та на контрольованій нею частині Донбасу.
Українська делегація закликала Комітет у своїх заключних рекомендаціях звернутися до Росії з вимогою забезпечити виконання Конвенції та Резолюцій РБ ООН щодо захисту жінок у збройних конфліктах на територіях України, які знаходяться під контролем РФ.
