Панове, майте на увазі, що Ви дружите в фейсбуці з дрібним хуліганом-рецидивістом. Сьогодні в частину факсом прийшла постанова суду, згідно з якою мене в 5-й раз визнано винним у вчинені хуліганських дій під час розгону Одеського Євромайдану. Мушу сплатити штраф 102 грн. Серед аргументації – я не підпадаю під дію амністії через те, що мене затримували не на акції політичного характеру.
Якщо хтось не в курсі, то о 5 ранку 25 листопада я з неполітичних причин гуляв по Приморському бульвару і голосно лаявся матом. В цей час, мабуть від шаленої сили моїх висловлювань саме зламалося наметове містечко Одеського Євромайдану, саме загрузилося в грузовий автомобіль, з якого особливими модуляціями мого голосу було завчасно зірвано номер. За ці хуліганські дії мого розбещеного язика, я був затриманий за участі 126 міліціонерів. Під час затримання я так розійшовся, що почав вигукувати «антиконституційні вигуки», а саме закликати інших хуліганів зібратися на наступний день на 18.00 біля Дюка. Ну звичайно, для того, щоб на новій акції «неполітичного характеру» разом гучно лаятися матом в спеціальний пристрій (матюгальник), порушуючи Конституцію всіма можливими методами.
Дякувати Богу, Високий суд, не поновив мій адмінарешт по ст. 185 (злісна непокора законному розпорядженню працівника міліції) Мається на увазі моє небажання поміщати своє тіло всередину автозаку, внаслідок чого близько 5 тіл міліціонерів змушені були спітніти запихуючи мене крізь вузькі двері автозаку. А потім ще двоє міліціонерів змушені були задіювати виснажливі для них прийому подавлення волі хуліганів, запихуючи мене в середину спеціальної шухляди всередині автозаку. Ну і остання моя хуліганська витівка у вигляді висунутої з шухляди ноги, яка не дозволяла дверям закритися, і не хотіла ламатися внаслідок недостатньої ваги та малої амплітуди руху дверей. Ця витівка призвела до витрачання міліціонером безцінного в умовах «неполітичних заходів» балончику з сльозоточивим газом. До того ж були інші ускладнюючі обставини. Як то: своїм неквапливим проникненням в камеру я заблокував прохід автозаку і заставив змерзнути інших учасників «неполітичного заходу», які хотіли потрапити в середину автозаку. Більшість бажаючих так і не дочекалася своєї черги і змушена була шукати іншого місця зігрітися.
На цьому іронічна частина посту завершується і починається нудна трагічна (АСТАРОЖНА МНОГАБУКОФ). Досі не притягнули до відповідальності і навіть не ведеться слідчих дій щодо:
– Суддів які протягом трьох днів цілодобово штампували рішення про незаконність Одеського Євромайдану і позивачів, які надавали їм неправдиві відомості.
– Судового виконавця, який в порушення норм законодавства оголошував рішення суду вночі.
– Керівника міліції, який віддав наказ на знесення містечка.
– 126 міліціянтів, які прикривали знесення, не пускали журналістів.
– близько 20 волоцюг, які трощили і грузили намети на автомобіль без номерних знаків.
– водій автомобіля, який фактично здійснив викрадення нашого майна.
– керівника, який віддав наказ про затримання активістів, міліції, яка здійснювала затримання. Міліціонерів, які били мене всередині автозаку і задіювали сльозогінний газ в обмеженному приміщені.
– водія автозаку, який в прокуратурі давав свідчення, що газу в кузові автозаку не було.
– співробітників, які здійснили затримання без складання акту, і згодом спростовували факт затриманя.
– міліціянтів, які відмовлялися в РОВД викликати швидку на прохання затриманого.
– міліціянтів, які незаконно утримували мене з 8 ранку до 18 вечора 25 липня, тим часом змінюючи акти і фабрикуючи письмові свідчення.
– суддів першої інстанції, які переглянувши відео нашого затримання, розуміли що звинувачення висмоктані з пальця, але тим не менше дали всім адміністративні арешти і штрафи.
– свідків, які письмово підтвердили те, чого на було, і що підтверджено відео. Або тих, хто фабрикував ці свідчення, бо свідки в суд не прийшли.
– суддів Апеляційного суду, які залишили частину обвинувачень в силі, а якщо звільняли від відповідальності, то по амністії.
– співробітників прокуратури, які в порушення законодавства оскаржували рішення апеляційного суду і знову визнавали нас винними.
– співробітників міліції, які проігнорували мою заяву про злочин, щодо викрадення майна.
– співробітників прокуратури, які закрили справу проти міліції.
– співробітників суду, які досі не надали мені матеріали справи, хоч я робив спеціальний запит.
Думаю, що в сукупності, тільки по цьому маленькому епізоду, можна було б притягнути до відповідальності близько 200 осіб, задіяних в придушенні Євромайдану в Одесі. Так ось з усіх цих порушень за рік роботи міліції та прокуратури доведена відповідальність тільки однієї людини – коменданту наметового містечка – ст. 137 КУпАП. Дрібні хуліганські дії. Штраф 102 гривні…
