Клітинні технології поставили на ноги танкіста, пораненого під Савур-могилою

Черговий пацієнт готується полишити стіни клініки ilaya. Це боєць 28 ОГМБр на ім’я Віталій, який проходив лікування у рамках проекту «Біотех-реабілітація поранених». Днями хлопцеві зняли з ноги гіпс — контрольний огляд показав, що лікування пройшло успішно, травми вилікувано і поранена нога набула правильної форми. Попереду на Віталія очікує період реабілітації: хлопцеві доведеться наново звикати до самостійної ходи на власних ногах. Зцілення стало можливим не лише завдяки вправності лікарів та новітнім технологіям: дороговартісне лікування оплатили волонтери «Народного проекту» за рахунок пожертв

Віталій дістав поранення ще влітку 2014-го. Під час бою біля Савур-Могили танк Віталія втрапив під потужний мінометний обстріл. Вибухи скинули тяжку бойову машину із мосту, боєць зазнав серйозних травм — пошкодило ногу та живіт. Подальші п’ять операцій у державних шпиталях полегшення не принесли: хоча рани живота і вилікували, та тяжко скалічена нога зрослася неправильно. Стопу сильно викрутило, до того ж, через скалічені кістки, нога серйозно вкоротилася. Звісно ж, ходити самостійно Віталій не міг — цьому завадили постійні сильні болі та набряки у деформованій нозі.

До проекту «Біотех-реабілітація поранених»   Віталій звернувся у січні 2016-го року. Лікарі одразу ж провели повне обстеження і почали підготовку до лікування, ми ж своєю чергою зібрали пожертви та оплатили медичні послуги. З часом кісткам Віталія надали правильної форми за допомогою апарата Ілізарова, а місця кісткових дефектів наповнили медичним гелем, насиченим власною клітинною тканиною пацієнта.

З часом кістки ноги набули правильної форми, усі травматичні зони заросли власною кістковою тканиною, і нога повернулася до природньої форми. Місяць тому апарат Ілізарова зняли, а нині черга дійшла і до гіпсу: ногу Віталія у повній мірі звільнили з «полону». Далі справа лише за реабілітацією: ногу треба знову привчати до навантажень, та відтепер Віталій отримав можливість ходити вже самостійно. Ми впевнені, що його зусилля призведуть до якнайкращого результату.

Тим часом, високотехнологічного лікування потребують і інші тяжкопоранені бійці. Держава таке лікування поки не фінансує, а зібрати необхідні кошт під силу не кожній українській родині. Допомогти цим бійцям можемо ми: поки що лише народні пожертви дають їм шанс подолати каліцтво і повернутися до нормального життя.