Із життя цивільних на війні

телефонувала родичці в Амвросіївку, каже:
– прийшов якийсь поц під хату, кричить: “Мужикі єсть?!” і стріляє з автомату для пущей важності….ну, не на ту нарвався – відповіла: а ти ризинку відтягни і в штани собі встрель, як нічо не боїшся));
– у ліс навколо міста зайти неможливо – трупи скрізь, запах…хто відважніший – ходять, збирають ягоди, але вони киснуть без цукру, то люди вино роблять;
– вино минулих років вирішили випити з сусідами))), а то бомблять – від вібрації бутилі падають і б’ються));
– місцеві думають, що листя на помідорах пожовкло від фосфорних бомб;
– їздила в центр, виходила з буса – послизнулася, терорист подав руку, сказав: “астарожнєй”;
– загинуло багато терористів, підігнали екскаватор, вирили яму, ним же й засипали….