Український інститут національної пам’яті нагадує, що згідно Закону України про декомунізацію пам’ятник Жукову повинен бути демонтований. Окрім того, згідно Закону України про присвоєння імен в тому числі і топонімам, сьогодні немає правових підстав присвоїти ім’я Жукова будь-якому топоніму.
Відсутність юридичної колізії з демонтажем прояснює юрист УІНП Сергій Рябенко:
“Тут немає ніякої колізії. Згадані речницею президента винятки не можна застосувати до даної ситуації. Згідно Закону про декомунізацію (пп. “ґ” п. 4 ч. 1 ст. 1) символікою комуністичного режиму є в тому числі пам’ятники особам, які обіймали керівні посади. Жуков був першим заступником наркома оборони СРСР у 1942-44 роках та міністром оборони СРСР у 1955-57 роках, а отже обіймав керівні посади у вищих органах влади СРСР. Тому його пам’ятник є символікою комуністичного тоталітарного режиму.
Закон (п.6 ст. 7) вимагає демонтувати такі об’єкти. А виняток щодо діячів науки і культури, очевидно, до Жукова не має ніякого стосунку”.
Щодо ініціативи назвати іменем Жукова проспект генерала Григоренка у Харкові, Сергій Рябенко пояснив:
“Механізму “повернути” назву Жукова немає. Назвати наново — заборонено законом. Ця ініціатива суперечить частині шостій статті 3 Закону України “Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій”. Винятки цієї частини не стосуються об’єктів топоніміки”.
Як відомо, речниця Президента України Володимира Зеленського Юлія Мендель прокоментувала стихійне знесення пам’ятника Георгію Жукову в Харкові. За її словами навколо топонімів, пов’язаних з Жуковим нібито існує правова колізія. Вона згадала існування винятків у законі “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”. Але ці винятки незастосовні до ситуації з пам’ятником Жукову в Харкові.
