Як відомо, під час ініційованої ним зустрічі з прихильниками і противниками законопроекту “Про вищу освіту” Микола Азаров доручив ректору НТУУ КПІ Михайлу Згуровському створити робочу групу, яка б обговорила законопроект і подала свої пропозиції щодо його змін і доповнень з врахуванням всього найкращого, що міститься у двох інших законопроектах “Про вищу освіту”, які також зареєстровані у Верховній Раді — народного депутата Мірошніченка та народних депутатів Оробець і Яценюка.
Однак, не зважаючи на нібито демократичність процесу (якщо не враховувати складений на Катерину Чепуру, яку Микола Азаров доручив включити до складу робочої групи, міліцейський потокол, про що їй повідомили напередодні засідання групи), все це нагадує профанацію, бо за два відведених на збір, обговорення й опрацювання усіх пропозицій тижні, внести якісні зміни і доповнення до законопроекту просто неможливо, не зважаючи на те, що робоча група працює у стані цейтноту без вихідних. При цьому всі члени робочої групи також десь працюють або навчаються, і від робочих або навчальних обов’язків їх на ці два тижні ніхто не звільняв.
На збір і зведення в один документ усіх пропозицій від десятків установ, організацій, народних депутатів України, експертів, органів студентського самоврядування пішов тиждень копіткої праці. Їх обсяг склав 563 сторінки десятим кеглем. Це все (а також інші документи, в т. ч. нещодавно зареєстрований у Верховній Раді законопроект Оробець-Яценюка) потрібно уважно вивчити, проаналізувати і порівняти.
Робоча група вперше змогла зібратись лише 2 лютого. Близько шестидесяти її учасників прийняли рішення розділитися на чотири підгрупи — освітні питання, наукові питання, студентські й соціальні питання, управління та автономія вищих навчальних закладів й обрали координаторів. І вже у вівторок узгоджувальна група має звести напрацювання усіх цих груп в єдиний документ. Тобто за цей час люди з різними позиціями та підходами мають розбити всі пропозиції на групи, вивчити їх, обговорити, дійти згоди, підготувати підсумковий документ по кожній групі, а потім за день все це звести в єдине. Зважаючи на те, що обговорення відбуваються у бурхливих дискусіях та виключно у позаробочий час, поставлені завдання просто нереальні до виконання. Адже тільки на те, щоб узгодити законопроект “Про вищу освіту” з іншими законами України й фахово виписати перехідні й прикінцеві положення потрібно витрати не менше двох тижнів сумлінної праці. Бо, як зазначається у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, урядовий законопроект надзвичайно погано узгоджується з нині діючим законодавством, в т. ч. з базовим Законом України “Про освіту”. І це при тому, що Кабмін не спромігся навіть за останні кілька місяців на виправлення цих більш ніж суттєвих недоліків (вперше законопроект був поданий Міністерством освіти, науки, молоді і спорту на узгодження уряду майже в тому вигляді, що має зараз, ще у червні, і після цього Міністерство замість того, щоб довести його до нормального стану хоча б технічно, займалося його піаром — влаштовувало одобрямс на освітянських з’їздах, проводило руками пригодованих студентських організацій маніпулятивні псевдореферендуми).
Зважаючи на несерйозність і формальність такого підходу до обговорення законопроекту, який запропонував робочій групі прем’єр-міністр, і неможливість справді фахового його доопрацювання в умовах цейтноту на робочій групі від Громадянського руху “Відсіч” прозвучала пропозиція звернутися до уряду з ініціативою відкликати цей законопроект, як такий, що не відповідає ні сучасним потребам реформування освіти, ні карті реформ Президента України. Тим більше, що за регламентом Верховної Ради поправки до вже зареєстрованого законопроекту внесені бути не можуть, а вносити їх після першого читання немає великого сенсу — за тим самим регламентом після першого читання можна вносити лише до тексту статей, які вже проголосовані у першому читанні. Додавати нові, міняти статті місцями, вводити додаткові розділи (в т.ч. й окремий розділ про корупцію, як того нібито прагне прем’єр-міністр) вже неможливо. Тому законопроект має бути суттєво доопрацьований освітньою, науковою, експертною та студентською громадськістю вже після його відкликання й повторно внесений на розгляд до Верховної Ради. А інші два законопроекти правляча більшість може просто не проголосувати, якщо їх автори не погодяться відкликати їх так само пакетом, як вносили до порядку денного в останній сесійний тиждень. А кращим варіантом було б просто внести ті зміни й доповнення до чинного закону “Про вищу освіту”, які вже застосовуються фактично у житті й діяльності навчальних закладів, і розробити за участі усіх зацікавлених сторін якісно новий закон, піддавши його широкому суспільному обговоренню (такий варіант пропонується й у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України).
Ця пропозиція зустріла схвальну реакцію більшості робочої групи (проти виступили лише кілька людей), однак багато виступаючих, які не наважуються виступити прямо із запереченням неприйнятного на їх висловлювану у куларах думку щодо урядового законопроекту, зазначили, що так можна втратити шанс хоч якось покращити поганий закон. На це інші виступаючі заперечили, що така позиція не відкидає роботи над змінами і доповненнями, над якими ніхто не відмовляється працювати,однак, якщо влада справді збирається дослухатися до голосу громадськості, то мала б зважити на її позицію, інакше б не було сенсу взагалі до громадськості звертатись.
Зараз триває авральна напружена робота в чотирьох підгрупах.
Джерело: http://vidsich.org.ua/archives/2396
