Із 17 по 25 червня в лісах Сокальщини проходив молодіжний вишкільний табір „Лицар чести”. Близько п’ятдесяти юнаків та дівчат під червоно-чорними прапорами гартували тіло та дух. Організатором табору є „Молодіжний націоналістичний конгрес” (МНК).
Програма табору була дуже насичена та різноманітна. Теоретична частина програми містила лекції про національно-визвольну боротьбу українського народу, про мандрівництво, громадянське суспільство та ряд тренінгів.
Практична частина складалась із спортивних ігор та змагань, зокрема регбі, футболу, волейболу, пейнтболу, а також смуги перешкод та теренової гри. Переломним моментом табору, що ще більше згуртував учасників, був вимарш на 30 км .
Особливе місце в програмі табору посіла зустріч із учасниками національно-визвольних змагань, воїнами УПА та сином начальника штабу УПА-Південь Василя Кропиви – Миколою Процюком. З їхніх уст таборовики дістали справжні уроки того, як потрібно любити Україну та як боротись за неї, адже сучасна молодь – це те покоління, що має переймати естафету змагань за Україну.
Вечорами на таборі був передбачений відпочинок – вечірня ватра із співами та конкурсами. Звичайно, співали українських пісень, особливо повстанських та козацьких.
„Уся програма табору формувалась для того, щоб найповніше виконати мету табору – виховати молоду українську еліту, сильну тілом та духом. Найприємніше, що є результат, адже за ці дев’ять днів діти дуже змінились: стали сильнішими, дружніми та національно свідомими” – розповів бунчужний табору Назар Франчук.
Місце проведення табору теж вибрано невипадково. Городиловичі — село у Сокальському районі Львівської області, яке було спалене у 1946 році під час примусового переселення українців, що проживали на прикордонних територіях, польськими та радянськими поліційними загонами. На початку 90-х у с. Городиловичі на місці спаленої церкви (побудованої у 1748 р.) збудували капличку, відновили символічну могилу Січових Стрільців, встановили пам’ятник та меморіальну плиту уродженцеві села начальникові штабу УПА-Південь Василеві Процюку (псевдо «Кропива») і повстанцям УПА, які загинули на цій території. 1996 року на місці випаленого села побудували меморіальний комплекс, де встановили 67 хрестів, які символізують стерті з лиця землі села Холмщини.
