Закінчився перший день. Voin Sveta, тепер я розумію твою любов до Грузії та розділяю! Тбілісі – дивовижне місце історичних контрастів. Тут не можна опускати погляд вниз – тому що спереду на тебе дивиться європейське сучасне місто, а з верху – минуле, у вигляді фортеці та церков.
Щодо роботи: дуже вразило те, що тут речі називають своїми іменами щодо ситуації в Україні. Слухаєш хронологію подій – розумієш, що якщо нічого не робити, то от воно – майбутнє (це з приводу окупованих територій та ВПО).
Радниця Омбудсмена Грузії при початку зустрічі сказала, що вони не будуть давати порад щодо вирішення проблем, вони тільки окреслять та розкажуть про свої помилки, яких не треба робити. Почувши про ВПО в Грузії щодо отримання “аусвайсів”, зрозумів, що треба приділяти більше часу адвокасі та подолання стигми серед населення до ВПО.
Міністр Міністерства Грузії по примиренню та громадянської рівності дуже чітко зазначив, що не треба створювати нові міністерства по роботі з ВПО та Криму – треба цю роботу розподілити між існуючими міністерствами (наприклад, МВС чи соц.захисту). Також під час зустрічі було помітно, що він “хворіє” своєю роботою як і ми. Здивувало, що його кабінет дуже простенький, а за його столом пробкова дошка з купою різнокольорових листочків для записів, але які педантично розгруповані за напрямками.
НУОшники та активісти ні чим не відрізняються від нас. Хочу відмітити, що вони чітко обґрунтували необхідність роботи з ВПО не тільки в момент переселення, а й в подальшому. Також вони покажуть свою діяльність через декілька днів – тому вже зможу більш детально розписати. #УМШ #Грузія
