Лариса ГРОМАДСЬКА
Сьогодні в Україні є багато фестивалів, культурних і навчальних закладів, які відроджують національні традиції і звичаї, займаються оздоровленням і вихованням дітей, питаннями екології і гармонії людини з природою. «Тетерівський кіш» — оздоровчий центр, який знаходиться між Києвом та Житомиром, вирізняється поєднанням різних напрямків виховання і здорового способу життя, є прекрасним зразком сімейного дозвілля, коли люди різного віку стають безпосередніми учасниками обрядів, діляться власним досвідом в облаштуванні побуту.
Подружжю Сергію та Ірині Шевченкам вдалося створити справді унікальний екопростір на березі мальовничої річки Тетерів, оточеної гранітними скелями і сосновим лісом. Одним із основних напрямків діяльності є екологічно-просвітницький. Господиня «Тетерівського коша» пані Ірина — еколог за фахом, тож вона і стала шукати шляхи життя у гармонії з довкіллям. Тому в оздоровчому таборі будівлі зведені з природних матеріалів (глина, дерево, солома), а відвідувачі беруть із собою власний посуд (не пластиковий), заборонено вживати штучну їжу і алкогольні напої… Тут є можливість навчитися збирати трави, готувати здорові страви на відкритому вогні і випікати бездріжджовий хліб; освоїти козацькі бойові мистецтва і побачити зразок облаштування житлового будинку, де простора світлиця обігрівається традиційною піччю, а електроенергія добувається сонячними батареями. На певний час можна стати пасічником, вершником, воїном чи майстром. Здається, що саме тут відбулося гармонійне поєднання минулого і сучасного світів.
У різні пори року у Тетерівському коші відбуваються фольклорні свята відповідно до календарного циклу наших предків, родинні школи вихідного дня, вишкільні козацькі табори та школи виживання для дітей і дорослих, майстер-класи народних умільців.
В останні дні березня мені випала чудова нагода побувати в «Тетерівському коші» на святі зустрічі Весни, яка прийшла сюди з первоцвітами і дитячим сміхом, прилетіла на крилах лелек і жайворонків. Під час шкільних канікул діти, окрім спортивних і традиційних вояцьких тренувань, збирання березового соку і верхової їзди, вивчали цикл весняних обрядів і знайомилися з фольклорним співом, розписували писанки, плели ляльки-мотанки і випікали жайворонків. Відбулося своєрідне налаштування на один ритм із природою. І в останній день мистецько-спортивного таборування всі стали учасниками великого свята «Благослови, мати, весну закликати!», де були відтворені обряди та народні гуляння, які тривали протягом усієї весни. Всі мали можливість взяти участь в обрядах, які наші пращури проводили на Вербну неділю, Великдень, у день зустрічі птахів з ирію… На березі річки водили хороводи, танцювали кривого танцю, співали веснянки і гаївки, квітчали вербу, грали у народні ігри та козацькі розваги, ходили по розпеченому вугіллі…
«Тетерівський кіш» став справжнім осередком духовного зростання і прикладом здорового способу життя для учасників свята. Хочеться вірити, що все більше українських родин буде долучатися до рідної культури, сіяли зерна національного патріотичного виховання, обмінюватися власним досвідом гармонійного буття на Землі.
