Днями голова Нацбанку Сергій Арбузов заявив журналістам, що хоче ввести в золотовалютні резерви НБУ російські рублі. Останнім часом питання використання російських рублів розглядається в досить широкому аспекті: перехід на розрахунки російськими рублями під час будь-яких зовнішньоекономічних операцій між Україною та РФ; формування частини резервів НБУ у російських рублях і внесення відповідних змін до класифікатору валют; перехід на розрахунки російськими рублями за поставки природного газу між НАК «Нафтогаз» та РАО «Газпром». Найбільш активними публічними прихильниками вказаних вище ідей були саме українські високопосадовці, передовсім Голова НБУ.
За словами Президента АУБ Олександра Сугоняко, рубль на цей час не є вільноконвертованою валютою і не входить у склад золотовалютних резервів провідних центробанків світу. «На цей час відсутні будь-які економічні підстави для включення російського рубля до складу валютних резервів НБУ, більше того, зважаючи на волотильність курсу рубля та девальваційні прогнози, формування рубльових резервів несе у собі значні валютні ризики і може призвести до прямих збитків у вигляді негативних курсових різниць», – переконаний Президент АУБ.
В АУБ наголошують, що за умови відсутності російського рубля у переліку розрахункових валют системи CLS (Continuous Linked Settlement), немає підстав і для включення рубля у першу групу класифікатора валют НБУ, до якої належать, зокрема: австралійські долари, англійські фунти стерлінгів, долари США, канадські долари, японські ієни, євро, СПЗ тощо.
Експерти АУБ звертають увагу, що оголошені Головою НБУ п. С. Арбузовим плани щодо включення рубля до складу валютних резервів НБУ можна розглядати і як політичну, при чому не самостійну, гру, метою якої може, бути регіональне посилення Російської Федерації на фінансових ринках країн СНД у контексті інтеграційних векторів російської державної політики (це ініціатива НБУ і уряду?) та відволікання уваги від проблем з валютними резервами України і утриманням курсу гривні. Все це, зрозуміло, не підвищує довіри до НБУ.
Проведений АУБ аналіз показує, що динаміка валютної пари гривня/рубль є нестабільною, схильною до значних коливань. Формуючи середньострокові контракти, українські підприємства навряд чи будуть закладати у ціни значні курсові ризики девальвації рубля по відношенню до гривні. Ціноутворення у доларах США демонструє більшу стабільність та надійність.
Що стосується російського імпорту в Україну, то тут ми маємо переважно імпорт енергоносіїв (нафта, природний газ) і, розглядаючи можливість розрахунку за них у рублях, Росія жодного разу не запропонувала Україні змінити газові контракти і зафіксувати ціну на природний газ у рублях. В таких умовах використання рубля у розрахунках за енергоносії є звичайним механізмом крос-курсу гривні до рубля через долар США і нічого не додає у конвертованість російської грошової одиниці. Справжнім кроком до такої конвертованості рубля могло б стати ціноутворення на російські сировинні ресурси у рублях, а не у доларах США. Але на такий крок Росія схоже не готова. Як наголошують аналітики АУБ, Росія не хоче брати на себе валютні ризики своєї валюти. Стимулюючи розрахунки у рублях, Росія лише намагається штучно збільшити попит на рубль і таким чином зняти девальваційний тиск на нього. В зв’язку з цим, виникає питання, – звідки взяти необхідну масу рублів на українському валютному ринку?
У 2010 році товарообіг між Україною та РФ вийшов на докризовий рівень і склав майже 42 млрд. дол. США, при цьому від‘ємне сальдо для України зросло до 4,4 млрд. дол. США. У 2011 році, за оперативними даними Державної служби статистики, товарообіг зріс до 55,5 млрд.дол. США, головним чином через подорожчання енергоносіїв. Відповідно збільшилось і від‘ємне сальдо для України (до 4,6 млрд. дол., а у торгівлі товарами – до 9,3 млрд. дол.).
НБУ має знайти на внутрішньому ринку обсяг пропозиції російських рублів на мільярди доларів США (у еквіваленті). Звичайно, що таких ресурсів на внутрішньому ринку немає. Такі ресурси можуть запропонувати через дочірні українські банки російські державні фінансові установи. Але, отримавши гривню за продані рублі, вказані банки, цілком ймовірно, направлять отриману гривневу масу на внутрішній валютний ринок України для купівлі доларів США. В таких умовах невиправданим є твердження Голови НБУ, що розрахунки у рублях не призведуть до втрати валютних резервів. «Вказане твердження було б цілком обґрунтованим, якби на внутрішньому ринку України було зафіксовано стабільне перевищення пропозиції російських рублів над попитом на них, і це перевищення було співставиме із обсягом розрахунків за російський природний газ. Але як продемонстрували показники валютного ринку, таких ресурсів в Україні немає, а створення додаткового, штучного, попиту на російський рубль з боку гривні призведе лише до посилення девальваційного тиску на гривню», – кажуть в АУБ.
За словами Президента АУБ Олександра Сугоняко, «російський рубль на цей час не є вільноконвертованою валютою і формування національних резервів у рублях несе значні курсові ризики, особливо враховуючи ймовірність девальвації рубля у 2012 році. Враховуючи коментарі з цього приводу фахівців МВФ, останній таких новацій не сприймає. Це може ускладнити і без того непрості стосунки України з Фондом, оскільки показник обсягу валютних резервів є одним із критеріїв виконання програм.
Використання рубля у двосторонніх розрахунках можливе лише на симетричних, вільних, ринкових умовах, однакових і для гривні, і для рубля.
Використання рубля для розрахунків за природний газ доцільне при ціноутворенні у рублях у відповідних контрактах на поставку та при значному перевищенні пропозиції рублів над попитом на внутрішньому валютному ринку України.
Запровадження рубля в розрахунки з Росією істотно розширить можливості останньої для посилення економічного і політичного тиску на Україну. За наявності багаторічного від`ємного сальдо торгівельного балансу з Росією, Україні нічого не залишиться як одержувати потрібну рублеву масу неекономічним шляхом: через розпродаж чи здачу в оренду Росії своїх стратегічних цінностей – землі, підприємств, об`єктів інфраструктури, включаючи газо- і нафтопроводи, порти, валютні запаси тощо, та ще активніше експортувати свою найбільш кваліфіковану робочу силу та інтелект в Росію, знекровлюючи далі національну економіку. Крім того, розширюючи фронти торгівельної війни з Україною (на зразок сирної), Росія штучно зменшуватиме надходження рублів на український ринок, що спричинюватиме девальвацію гривні і ускладнюватиме підтримання її стабільності на внутрішньому ринку», – підкреслив О.Сугоняко.
Прес-служба
Асоціації українських банків
