Проекти реформування системи знаків розрізнення і форми одягу українських силовиків вже готові для представлення. В них враховані національні традиції та передовий досвід армій держав НАТО, – говорять в Українському інституті національної пам’яті.
Про те, якою має бути уніформа українського війська йшлося під час круглого столу «Український однострій та знаки розрізнення: національні традиції і сучасність», який відбувся за участі провідних експертів з геральдики та уніформології на запрошення Українського інституту національної пам’яті.
“Війна на сході України – це не просто боротьба за території. Це війна за те, якими ми будемо. Тому потрібно не лише забезпечувати нашу армією, щоб вона мала чим воювати, а й треба, щоб вона була носієм певних цінностей, розуміла за що вона воює – зазначив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. – Елементом відстоювання української ідентичності є те, як виглядає наша армія, як називаються структури, які звання, які нагороди є в цій армії”.
Кандидат історичних наук, член Українського геральдичного товариства Микола Чмир наочно продемонстрував, що форма кокарди військовиків ЗСУ повторює російську і відрізняється лише наявністю тризуба, а знаки розрізнення офіцерських звань по суті ідентичні російським.
“Не варто думати, що «русский мир» це лише доктрина, яка існує собі в Росії, і раз ми її не сприймаємо, вона не становить проблему. «Русский мир» насправді – цілком матеріальне явище. Поки існує подібність знаків розрізнення українських військовиків до російських, Україна залишатиметься частиною цього «миру»”, – наголосив Микола Чмир.
Відділ військової символіки та геральдики Генерального Штабу Збройних Сил, в якому пан Чмир пропрацював понад 10 років, має ґрунтовні розробки нових зразків форми та знаків розрізнень, які враховують національні військові традиції.
Заслужений художник України, геральдист Олекса Руденко, який був учасником першої комісії із підготовки пропозицій з уніформології, геральдики, прапорництва, створеній при Міністерстві оборони України у 1992 році, каже, що втілити розроблені тоді проекти завадила позиція окремих чиновників та генералів.
На круглому столі громадськості презентували напрацювання українських геральдистів та уніформологів, які пропонують втілити в рамках реформи Збройних Сил та Міністерства внутрішніх справ України.
Проекти з реформування системи знаків розрізнення і форми одягу українських силовиків вже готові для представлення. В них враховані національні традиції та передовий досвід армій держав НАТО.
Єдине, що необхідно для оновлення зовнішнього вигляду українського війська, це політична воля керівництва держави, – вважають експерти.
Про історичні традиції українського військового однострою розповіли заступник директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею України Ярослав Тинченко та засновник клубу історичної реконструкції “Повстанець” Богдан Іванько.
Ярослав Тинченко зупинився на досвіді створення та запровадження національних одностроїв та знаків розрізнення періоду української революції 1917–1921 років. Богдан Іванько продемонстрував реконструкцію однострою вояка УПА та розповів про особливості уніформи національно-визвольних формувань періоду 1930–1950 років. Крім того, реконструкцію уніформи вояка Армії УНР продемонстрував на собі керівник клубу “Повстанець” Владислав Куценко. Доповідачі наголосили на тому, що елементи уніформи та знаків розрізнення, які використовувалися борцями за незалежність України у ХХ столітті, можуть бути запроваджені у Збройних Силах України.
Учасники круглого столу вирішили звернутися до Президента із пропозицією створити робочу групу експертів для швидкої підготовки конкретних пропозицій, які можна буде реалізувати вже у 2015 році. Присутні висловили побажання, щоб наступний День захисника України, 14 жовтня, українські військові відзначали вже у нових одностроях, з повагою до традицій і вірою у перемогу.
Організатори круглого столу: Український інститут національної пам’яті та Національний військово-історичний музей України. Модератором заходу був журналіст “5 каналу” Віталій Гайдукевич.
