Голову «Українського товариства» в Люблині Григорія Купріяновича виключено з Комітету захисту пам’яті боротьби і мучеництва, який діє при відділення Інституту національної пам’яті Польщі в Люблині.
Таке рішення у четвер прийняв голова ІНП Польщі Ярослав Шарек, про що можемо дізнатися з опублікованого на сторінці Г. Купріяновича в мережі Фейсбук документу.
Як повідомляє видання «Gazeta Wyborcza», раніше з заявою про відставку Григорія Купріяновича звернувся Анджей Мазурек, голова середовища солдат 27-ої Волинської піхотної дивізії Армії Крайової, який звернувся з відповідним листом до директора Відділення ІНП в Люблині.
Інформацію про відкликання з посади передав у четвер Давид Фльорчак, асистент відділу преси ІНП в Люблині. «Це повідомлення є єдиним коментарем з нашого боку», — наголосив він.
Відомо також, що протестуючи проти рішення про звільнення Г. Купріяновича комітет покинув також Маріуш Мазур, історик, що спеціалізується з новітньої історії.
— Рішення президента ІНП — це абсолютно політичне рішення, — наголосив він. — Я не приймаю цензуру, я не приймаю жодної версії історії, яку будуть писати обрані історики, тому я залишаю цей комітет.
Dr Grzegorz Kuprianowicz, członek mniejszości ukraińskiej w Polsce, został dziś odwołany ze składu komitetu działającego przy lubelskim IPN. Odwołanie podpisał prezes Instytutu
Нагадаємо, Окружна прокуратура у місті Замостя Люблинського воєводства відкрила слідство у справі висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича, з якими він виступив під час пам’ятних заходів у Сагрині, присвячених вшануванню українців, вбитих там під час акцій польського збройного підпілля в 1944 році.
До прокуратури у справі слів Григорія Купріяновича звернувся люблинський воєвода Пшемислав Чарнек, який вважає, що голова Українського товариства під час свого виступу зрівняв події у Сагрині в 1944 році з подіями на Волині в 1943 році і, як сказав Чарнек, «зрівняв 130 тисяч жертв (поляків) геноциду (вчиненого українськими націоналістами) з кількома сотнями цивільних українців, котрі загинули в Сагрині 10 березня 1944 року», що «може бути злочином». На погляд польського воєводи, Купріянович своїми висловлюваннями міг зневажити польський народ.
На думку Чарнека, пам’ятні заходи у Сагрині, зорганізовані у той самий день, коли відзначали 75 роковини «кривавої неділі» на Волині, була «однією великою провокацією». Він додав, що не хотів брати участі у «провокації та нахабстві, організованому там». Чарнек подякував також поліції і прикордонниками за те, що вони гарантували безпеку, передусім жителям Польщі, «бо відомо, що прибуття тисяч або двох тисяч українських націоналістів до Польщі не є безпечною подією».
У свою чергу, Григорій Купріянович у заяві, надісланій ЗМІ, написав, що дії воєводи «можуть тільки призвести до погіршення польсько-українських відносин, і передусім вони є спробою залякування української громади в регіоні та перешкоджанням представлення національною меншою власного погляду на історію».
На його дуку, польсько-український діалог буде важчим, оскільки «рішення люблинського воєводи перенесли до кабінетів прокурорів та, можливо, судових залів».
Водночас Інститут національної пам’яті в Люблині відмовився відкривати провадження у справі виступу голови Українського товариства Григорія Купріяновича у Сагрині під час пам’ятних заходів, присвячених українцям, убитим унаслідок акції польського збройного підпілля у 1944 році.
