З приводу сьогоднішнього депутатського зарплатного срачу, розведеного by Mustafa Nayyem.
1. Мустафа, як і частина інших його колег, на другий день після потрапляння в партійні списки, повідомили, що будуть вимагати підвищення заробітної платні депутатам.
2. Не розумію, чому коли кандидат в депутати заявляє під час передвиборчої кампанії, що буде боротись проти корупції, і коли стає депутатом – починає боротись. То це ок.
А коли кандидат в депутати заявляє, що зарплата в депутати має бути високою, і після приходу в парламент починає боротись за це – йому кажуть “а-я-яй, ти шо, оборзєл”?
3. Є пряма кореляція між зарплатою людей, які приймають важливі (потенційно корупційні) рішення, і рівнем корупції. Чим вища зарплата – тим нижчий рівень корупції. Про це є маса досліджень в багатьох країнах. Бажаючим – гугліть.
4. “Хай поживуть як ми за 5 тис грн” – аргумент, який взагалі на голову не налазить. З більш, ніж 400 депутатів, які потрапили до Ради, жити на 5 тис. грн будуть від сили чоловік 50 (та й 50, думаю, це дуже оптимістична цифра). І це переважно ті люди, які через морально-етичні міркування ніколи не будуть красти, або ще не навчились красти. І з/п в 5 тис грн вдарить саме по цих 50 людях, а не по 400 інших. До чого це призведе? Або людина почне красти або дійсно, як каже Мустафа, доведеться повертатись до попередньої професії.
5. Заробітна плата депутатів в загальному бюджеті ВР складає невелику частку. Там є на чому економити. Можна, як пропонує Роман Шрайк, поврізати масу інших непотрібних пільг депутатам. Але з/п повинна бути достатньо високою, щоб людина в такому статусі могла дозволити собі не думати, де взяти гроші на їжу та компослуги.
І останнє. Люди, сціджуйте свою заздрість і злобу на людях, які на це більше заслуговують, ніж кілька десятків “новодепутатів”.
