Чи зважаться законодавці на повне розсекречення архівів радянських репресивних органів?

Кабінет Міністрів підтримав законопроект, розроблений експертами Центру досліджень визвольного руху, Українського інституту національної пам’яті та Архіву СБУ про відкриття архівів радянських репресивних органів та передачу їх до спеціального архіву УІНП.

Найближчим часом законопроект «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» буде передано на голосування у Верховну Раду.

Проект закону передбачає надання доступу до документів, які накопичилися в процесі роботи комуністичних спецслужб: безпосередньо документи спецслужб з даними про політичні репресії, масові порушення прав людини, накази, внутрішня документація, кримінальні, оперативно-розшукові, агентурні справи тощо, а також документи українського визвольного руху, які вони конфісковували.

Як зазначає в.о. директора Центру досліджень визвольного руху Андрій Когут, окрім максимального відкриття усіх архівів репресивних органів, законом також буде встановлено обов’язок оцифровувати документи.

«Значна організаційна перешкода для дослідників зараз — те, що історичні документи розкидані по архівах різних силових відомств — Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки та державних обласних архівах. Тому ми пропонуємо, за прикладом Польщі, створити єдиний Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті, де системно опрацьовуватимуть усі документи. Врешті, у функціях СБУ, МВС та СЗР немає історичних досліджень», — розповів Андрій Когут.

Як розповів один з авторів законопроекту юрист Ігор Розкладай, попри те, що грифи «Секретно» і «Совершенно секретно» з радянських документів в Україні вже знято, доступу до архівів дослідники не мають. Основна юридична проблема — конфіденційна інформація, під прикриттям якої майже не видають документів, де є будь-яка персональна інформація.

«Новим законом буде обмежуватись доступ саме до інформації, а не до самого документу, а відповідальність за поширення інформації нестиме особа, що її поширила, а не архівіст», — пояснює юрист.

Схожі закони прийнято майже у всіх пост-комуністичних країнах, які стали розвиненими демократичними державами, членами ЄС та НАТО, прийняття цього закону є виконанням рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи щодо України ще від 2000 року.

Законопроект «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» було підготовано в рамках роботи над «Концепцією забезпечення відкритого доступу до документів з архівів комуністичних спецслужб», яку готував «Центр досліджень визвольного руху» за редакцією Аліни Шпак, в рамках проекту «Знати як: розробка концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Нагадаємо, 31 березня Уряд схвалив чотири законопроекти про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, відкриття архівів та вшанування пам’яті борців за незалежність України.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа