26 квітня Київський Безпековий Форум провів спеціальну онлайн подію «Чорнобиль. 35 років».
Розмова про Чорнобиль стала діалогом про глобальний вимір найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, її духовні, гуманітарні і безпекові наслідки та травми, про особливу важливість взаємної підтримки між вільною Україною і Білоруссю, а також про цінність міжнародної солідарності у подоланні наслідків Чорнобиля і справі захисту довкілля.
Вселенський Патріарх Варфоломій у спеціальному відеозверненні до КБФ наголосив, що Україна і український народ зазнали найстрашнішої ядерної катастрофи в історії – на Чорнобильській атомній станції.
«У цю сумну річницю ми оплакуємо жертв катастрофи, яка не тільки поширилася на сусідні з Україною країни на півночі та заході, а й мала вплив на ширший регіон на півдні та сході, породжуючи хвилі екологічного руйнування, незворотну шкоду для здоров’я та втрати людського життя», – додав Вселенський Патріарх.
Він наголосив, що людство ніколи не повинно забувати трагічні наслідки власних невдач і навчитися говорити «ні!» технологіям зі шкідливим впливом на довкілля. Патріарх підкреслив, що люди повинні навчитися говорити «так!» «альтернативній системі цінностей, іншому способу життя: такому, що стверджує красу та гідність усіх людей та всіх речей. Наш вибір та дії позначаються на кожній деталі нашої планети та впливають на майбутнє наступних поколінь».
Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр України 2014-2016 років, включився в дискусію із Прип’яті біля відомого оглядового колеса. 35 років тому тут вирувало життя, підкреслив він: «Але тут історія зупинилася. Це історія трагедії, драми, втрати людських життів, це історія диктаторського режиму, який брехав своєму народу. Але це й історія героїзму. Героїзм не зупиниш нічим».
Зараз, після 35 років, нам треба зробити висновки, наголосив Арсеній Яценюк: «Якщо людство не зробить висновки з трагедії на Чорнобильській станції, то це жахливе колесо історії знову може почати крутитися. З тими ж драмами і з тими ж трагедіями».
«Зараз ми стоїмо перед новими викликами. Викликами пандемії, техногенних катастроф, воєн, агресій. І так само нам потрібен героїзм у боротьбі за життя людини. Висновки з минулого змушують нас усвідомити, що людина, її життя і здоров’я – це найвища цінність, і саме за це кожен з нас повинен боротися», – підкреслив він.
Світлана Алексієвич, лауреат Нобелівської премії, видатна білоруська письменниця, зазначила, що радянська влада намагалася розв’язати чорнобильські проблеми відомим їм шляхом – багато військової техніки і незліченні людські життя.
«Після вибухів у Чорнобилі я бачила біля реактора солдатів з автоматами. Ніхто не знав, навіщо автомати біля реактора. Коли я запитувала у командирів, вони також цього не знали. Але це була картина того, як дочорнобильська людина не зупинялася. Летіли військові літаки, їхали бронетранспортери. Люди хотіли розв’язати чорнобильські проблеми відомим їм шляхом – багато військової техніки і незліченні солдатські життя, які можна було використовувати, як пісок», – сказала вона.
Письменниця наголосила, що те саме відбувається і зараз: «На вулиці нове тисячоліття, а наш світогляд – старий. Вже 7 років на сході триває війна, а зараз загроза, що війна покотиться всією Україною».
«Людина готова полетіти на Марс і жити там, але вона нерівна своїм технологіям, придуманим нею машинам. Дедалі більше переконуюсь, що раціональна людина світ не врятує. Світ врятує гуманітарна людина, для якої людське життя – понад усе. Цьому нас мав навчити Чорнобиль», – резюмувала Світлана Алексієвич.
Світлана Ціхановська, лідер білоруської опозиції, у відеозверненні до КБФ також підкреслила, що аварія на ЧАЕС – це наочний результат того, що життя людей і людська гідність для Радянського Союзу не мали великої ваги.
«Брехня з боку держави про Чорнобиль – це був справжній ляпас в обличчя людям. І, як це часто відбувається, брехня привела за собою руйнацію… Так само, як і 35 років тому, держава говорить неправду білорусам. Лукашенко брехав про пандемію коронавірусу, про результати виборів та політичних в’язнів, які для нього просто не існують. Але білоруси побачили, що вони не одні. І вони сказали «Ні!» диктатурі», – наголосила Світлана Ціхановська.
Вона зазначила, що нині в Білорусі минуле бореться з майбутнім. Лідер опозиції закликала демократичні країни продемонструвати «такий же рівень солідарності та підтримки, який вони надали білоруським родинам після Чорнобиля».
Мелінда Сіммонс, Надзвичайний і Повноважний Посол Великої Британії в Україні, зазначила, що навіть через 35 років після аварії неможливо повністю оцінити всі збитки і негативні наслідки для людства.
«Я приєднуюся до всіх українців, згадуючи цю трагедію та вшановуючи загиблих, зокрема перших хоробрих ліквідаторів. І досі неможливо оцінити всі збитки від аварії, а її наслідки і далі відчуваються в Україні та по всьому світу. Багато людей продовжують відчувати ці наслідки на своєму здоров’ї. Гострим залишається екологічний і соціальний вплив аварії», – сказала вона. У той же час посол зазначила, що інтерес до трагедії відродився у 2019 році завдяки популярному серіалу «Чорнобиль».
Крім того, Мелінда Сіммонс зазначила, що сьогодні британські інженери беруть участь у проектах, які гарантують безпеку і стабільність Чорнобильської зони, зокрема і нового безпечного укриття.
«Загальна вартість укриття становить 2,1 мільярда євро. Це найбільший проект міжнародної співпраці у сфері ядерної безпеки, який підтримують 40 країн, включно з Британією. Цей приклад міжнародної співпраці у галузі ядерної безпеки свідчить, що ми пройшли довгий шлях з 1986 року. Це дає нам надію на майбутнє, що така трагедія більше ніколи не повториться», – резюмувала дипломат.
Анка Фельдгузен, Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні, також наголосила, що ФРН продовжує надавати Україні допомогу. Вона підкреслила, що найвідомішим міжнародним проектом з безпеки на ЧАЕС є будівництво нового безпечного укриття над старим саркофагом 4-го енергоблоку.
«Цей унікальний шедевр сучасних технологій повинен захищати довкілля від радіоактивних залишків зруйнованого реактора принаймні протягом ста років. Німеччина безпосередньо внесла близько 100 мільйонів євро в проект, сукупна вартість якого складає більше 2 мільярдів євро. Всі ці заходи допомоги можуть лише спробувати трохи зменшити заподіяну шкоду та полегшити страшні страждання», – сказала вона.
У той же час посол наголосила на необхідності спільно працювати над «створенням безпечнішого майбутнього і розробкою технологій та джерел енергії, які є доступними, малоризиковими та екологічно безпечними».
Заступник глави Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні Джозеф Пеннінгтон у своєму відеозверненні наголосив, що трансформація Чорнобиля залишається довгостроковим викликом, але Україні не доведеться давати раду з цим самотужки.
«Сполучені Штати разом з рештою міжнародного співтовариства продовжуватимуть підтримувати вас, щоб забезпечити майбутню енергетичну безпеку та ядерну безпеку не лише цього місця, а й України в цілому», – наголосив він.
«США пишаються тим, що стали найбільшим донором проекту «Нове безпечне укриття», що охоплює місце катастрофи реактору 4-го Чорнобильського енергоблока», – наголосив він.
«Це насправді витвір науковий, конструкторський і витвір будівельного мистецтва, який без перебільшення можна назвати яскравим прикладом великого будівництва, абсолютно правдивого великого будівництва, а не того бутафорного, яке ми можемо сьогодні спостерігати в Україні, і той процес, який видається саме під таким будівництвом», – наголосив він.
Водночас чинна українська влада має завершити роботи з демонтажу 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, додав екс-міністр. «35-річчя після аварії – це час для того, щоб нагадати теперішній владі про їхню відповідальність. Вони повинні активізувати роботу по демонтажу 4-го енергоблоку і завершенню робіт з переведення цієї точки, цього епіцентру аварії техногенної, найбільшої аварії у світі, до екологічно безпечного майданчика, який би не турбував ні Україну, ні весь світ загалом», – сказав він.
Сергій Плохій, професор Гарвардського університету, всесвітньо відомий український та американський історик, переконаний, що Радянський Союз і ядерна енергетика СРСР йшли до Чорнобильської катастрофи, і на це було кілька причин.
«Перша причина – це мілітаризація економіки. Реактор, який вибухнув у Чорнобилі, – це був реактор так званого подвійного використання. Він був розроблений в першу чергу для того, щоб продукувати плутоній для ядерних бомб, а в другу чергу – для того щоб виробляти енергетику. Він був дешевший, його було легше побудувати, і він був надзвичайно секретний», – сказав він.
Історик зазначив, що через абсолютну секретністю в Радянському Союзі і тотальний контроль за інформацією була відсутня відповідальність працівників на своєму робочому місці: «Ніхто не наважувався взяти на себе відповідальність і визнати, що реактора більше немає. Ці речі, звичайно, не є випадкові. Ці речі є закономірні».
«І можна говорити про закономірність також того, чим Чорнобиль закінчився, чим закінчилося приховування інформації від народу, від людей в цілому. Відбулася мобілізація. Мобілізація не тільки в Україні. Мобілізація в інших країнах чи республіках, в яких були ядерні реактори, під одним гаслом: дайте нам правду про Чорнобиль. І система фактично не витримала», – сказав Сергій Плохій.
«Українська державність відбулася б незалежно від того, чи стався би Чорнобиль. Але, тим не менше, трагедія об’єднала якнайширші верстви людей, і поява нашої державності і стала реакцією народу, щоб захистити своє життя і своє майбутнє», – сказав він.
Натомість Данило Лубківський наголосив, що Москва так і не відповіла за злочин Чорнобиля. «В певному великому історичному сенсі столиця Радянського Союзу Москва по суті уникла відповідальності за злочин Чорнобиля. Але цей рахунок не є закритий», – підкреслив він.
«Війна Росії проти України триває. Триває конфлікт Кремля і спроби захопити Білорусь. Нам потрібно усвідомлювати комплекс цих переплетених загроз, які досі намагаються зупинити наш рух уперед, нав’язати нам приреченість старої історії. А ми з цього вириваємося. І ми вирвемося. Тому що ми здатні це здолати і ми здатні перемогти», – резюмував Данило Лубківський.
Повний запис трансляції можна переглянути на YouTube каналі Фонду “Відкрий Україну”.
