25 серпня в Рівненському окружному адміністративному суді відбувся розгляд справи Бориса Стекляра до Управління СБУ в Рівненській області. У своєму позові колишній полковник КГБ Б.Стекляр всупереч Закону України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років” просив суд зобов’язати Управління СБУ в Рівненській області не надавати його особову справу №2095 для ознайомлення. На саме засідання позивач не з’явився, проте звернувся до суду із заявою залишити його справу без розгляду.
Варто наголосити, що Борис Стекляр – багаторічний працівник радянських репресивних органів. Після Другої світової війни був керівником оперативно-чекістських груп, які переслідували учасників національно-визвольного руху. Очолював операцію, внаслідок якої у 1952 році був убитий Ніл Хасевич – видатний графік свого часу, що замість європейського визнання обрав боротьбу за Україну в складі УПА.
На 26-те липня було заплановане перше судове засідання у справі. Проте через хворобу судді його перенесли на вчора.
“Факт подання Б. Стекляром заяви з проханням залишити його позов без розгляду ще раз доводить, що Закон України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років” відкриває для всіх охочих архівні документи комуністичних спецслужб. Жоден колишній працівник чи агент КГБ навіть за допомогою суду не має права обмежити доступ до інформації про діяльність органів комуністичної державної безпеки”, – говорить начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик.
Наразі голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, який в рамках наукового дослідження про переслідування українського підпілля радянськими органами державної безпеки ще восени минулого року звертався до СБУ з проханням ознайомитися з особовою справою Б. Стекляра, сподівається найближчими днями попрацювати з вказаною справою у Києві.
Нагадаємо, що у 2014 році відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ. 21 травня 2015 р. набув чинності Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).
Ініціатори цього закону переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.
Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів та таємної поліції й передали їх цивільним відомствам – аналогам Українського інституту національної пам’яті.
Прес-служба Українського інституту національної пам’яті
