Одному з перших пацієнтів «Біотеху» провели коригуючу операцію.
До стін клініки ilaya повернувся один із наших перших та найтяжчих пацієнтів, сержант Національної Гвардії України Роман Журавель. Черговий контрольний огляд показав: Роман потребує додаткового медичного втручання. Боєць долучився до проекту «Біотех-реабілітація поранених» фактично без колінного суглобу: тяжко потрощена кістка гомілки не мала суглобної голівки, тож нога трималася купи лише завдяки апарату зовнішньої фіксації.
Звісно ж, із такою травмою боєць взагалі не міг стояти та ходити самостійно. У 2015 році чоловікові виконали основні етапи медичного втручання, у ході яких зону дефекту заповнили спеціальним гелем, насиченим специфічними клітинами. Лікування виявилося успішним: з часом Роман став на ноги, повернувся до служби у лавах Національної гвардії і навіть був нагороджений державною відзнакою.
Та черговий контрольний огляд показав: можна зробити і краще. Основна зона дефекту чудово заросла власною кістковою тканиною, але форму нового суглоба треба трохи підкоригувати. Днями Романові виконали чергову хірургічну операцію, у ході якої нововирощеним тканинам надали необхідну форму, аби коліно могло функціонувати без жодних обмежень. Надалі мова йде вже про лікування постопераційних травм, період відновлення Роман проведе у стінах клініки.
Професійний військовий, Роман віддав службі сім років життя. Тяжке поранення дістав на Луганщині, у вересні 2014-го – у ході ворожої атаки на блокпост під ногами бійця вибухнула граната. Уламками тяжко посікло обидві ноги і зруйнувало ліве коліно. Певний час Роман провів у державних шпиталях, та скептики хитали головою: з такою травмою про ногу можна забути, відновити колінний суглоб лікарям просто не під силу. Майже втративши усі надії та сподівання, Роман звернувся до проекту «Біотех-реабілітація поранених». Волонтери «Народного проекту» зібрали необхідну суму і оплатили курс лікування. Тривалі зусилля лікарів клініки ilaya дали свій результат: зрештою, Роман отримав другий шанс на повноцінне життя.
На жаль, інші поранені бійці, які потребують високотехнологічного лікування, не завжди можуть скористатися останнім шансом на відновлення. Справа полягає у фінансових питаннях: держава подібні операції поки не фінансує, тож допомогти нашим пораненим захисникам можете лише ви. Тільки ваші пожертви дають тяжкопораненим бійцям можливість повернутися до нормального життя. То невже ми полишимо їх наодинці з бідою?
Що трохи про відмову держави фінансувати подібні операції. Насправді, якщо Ви зробите запит в державні органи, виявиться, що фінансування є. Однак, як кожен політичний саботаж в сучасній Україні, все замасковане під правила виділення коштів. У цьому випадку кошти можуть бути виділені на реабілітацію, а це означає що спочатку пораненому повинні б ампутувати ногу, демобілізувати, і вже тоді, на реабілітації, ці кошти через мінсоцполітики можуть надійти на відновлення суглобів. Коли відновлювати нема як, бо не залишилося тканини, до якої можна приростити суглоб. І поки наші депутати не пропишуть в законі процедуру, за якою чиновники нижчих рівнів не зможуть футболити поранених бійців від міністерства до міністерства, від одного рядка бюджету до іншого, надію на врятування розтрощених кінцівок людям, які захищають нас на Сході, дають лише волонтери. Хоча, такі, як на останньому фото, могли б і вплинути на прийняття державних рішень.
