Хоч минуло рівно півтора роки з часу кривавих сутичок між проросійськими і проукраїнськими силами в Одесі, та протистояння триває і донині. Акція, влаштована 2 травня 2014 року на Куликовому полі активістами антимайдану, закінчилася кривавою сутичкою з активістами Євромайдану і футбольними фанатами. Тоді у результаті зіткнень загинули 48 людей і понад 200 отримали поранення. Значна частина загинула у пожежі в Будинку профспілок. Справа ця ще й досі не розслідувана, а значна частина документів, за даними ООН, знищена.
Та ця «одеська Хатинь» живе у пам’яті одеситів. Представники патріотичних організацій називають тих, хто кожної суботи збирається на площі на вшанування пам’яті загиблих, «куликовцями» і «сепарами». А ті, не залишаючись у боргу, прозивають майданівців «нациками» і «майдонутими».
Остільки 2 листопада 2015 року виповнилося півтора роки з часу трагедії, то цього дня на Куликове поле прийшло кілька сот жителів міста. «Куликовці» вшанували пам’ять жертв хвилиною мовчання, церковнослужителі провели молебень, потім відбулося покладення квітів та запалення лампадок. А ще вони розгорнули банери з фотографіями загиблих і написами «Хатинь 21 століття», «Вони народилися, щоб жити» і «Загиблим 2 травня присвячується». Потім «куликовці» під пісні часів війни запустили в небо запалені ліхтарики і білих голубів. Вони скандували: «Не забудемо, не простимо!» і «Фашизм не пройде!», «Бандеровскі біси геть із Одеси!».
І хоч акцію охороняло близько ста правоохоронців, без сутичок не обійшлося. Бешкетували активісти «Самооборони», «Ради громадської безпеки» та «Автомайдану», які казна-чому теж отримали дозвіл міськради на проведення своєї акції на цій же площі і в той же час. Представники «Самооборони» на чолі з координатором штабу Тодором Пановським зірвали плакат «Вони народилися, щоб жити» і спалили його біля Будинку профспілок. Їм здалося, що на банері був зображений прапор ДНР, хоч насправді там був намальований прапор Росії, який на вимогу міліції був зафарбований.
По обіді активісти «Автомайдану» під керівництвом Євгена Резвушкіна розпочали так званий «Конкурс патріотичної пісні», розгорнувши пересувну звукопосилюючу апаратуру. Метою цього заходу було показати, що патріоти «контролюють ситуацію в місті й не дадуть сепаратистам підняти голову». За словами Резвушкіна, «поминати загиблих треба не на Куликовому полі, а на цвинтарі, як це роблять всі нормальні люди».
«Куликовці» були обурені витівками автомайданівців, обзивали їх «тварюками», а криками «Фашисти» і «Геть із Одеси!» навіть заглушили гімн України, який транслював репродуктор націоналістів. До речі, у конкурсі пісні брав участь лише один учасник – репродуктор. А обіцяних автомайданівцівцями шашликів учасники акції так і не дочекалися.
А ось конфлікт між протиборствуючими учасниками акції врешті-решт переріс у бійку, а ще хтось розпилив сльозогінний гaз. Лише завдяки співробітникам міліції, які оточили кордоном бешкетників, ніхто серйозно не постраждав.
Представники патріотичних організацій вважають, що така жалобна акція «куликовців» є провокацією для розкачування ситуації у місті й пообіцяли й надалі виступати проти подібних шабашів. Однак, з точки зору здорового глузду, їхні дії 2 травня 2015 року замість примирення спровокували несприйняття і агресію на адресу патріотичної громадськості. Людей глибоко обурило рішення «Автомайдану» вийти з піснями на трагічне місце саме цього дня. А їхня поведінка – зокрема спалювання плакатів – лише згуртувала ряди «куликовців».
Сергій Горицвіт
На світлинах: бійка між куликовцями і автомайданівцями, портрети жертв трагедії було спалено.
