Днями Володимиру, цьому симпатичному чолов’язі, провели основну операцію додаткового курсу лікування, тож розкажемо трохи докладніше. Адже навіть за мірками «Біотеху» випадок Володимира це окреме маленьке диво.
Володимир служив у лавах 93 ОМБр, і в липні 2015 підірвався на ворожій міні під час розвідувального виходу. Вибухом дивом не відірвало всю ногу, проте усю п’ятку зрізало наче ножем. Лікарі державних шпиталів виявилися безсилими: навіть у німецькому військовому шпиталі для ноги, що без п’ятки радше скидалася на плавець, порадили, як максимум, зробити спеціальний ортопедичний черевик.
У рамках проекту «Біотех-реабілітація поранених» лікарі виготовили для Володимира нову повноцінну п’яткову кістку, прикріпили її у місці дефекту за допомогою гвинтів, а щоб краще і швидше зрослося – насичили і саму нову кістку, і усю зону ураження спеціальним клітинним концентратом, який прискорить загоєння і з часом і сам перетвориться на кістку. Паралельно тому лікарі відновили і м’які тканини ноги – пластичними операціями з пересадкою шкірних клаптів з інших зон тіла. Таким чином Володимир став першим учасником проекту із волохатою пяткою – відповідний клапоть шкіри та підшкірних тканин знайшовся на литці.
Вже у процесі лікування лікарі істотно відкоригували весь план. Справа у тім, що саме до п’яткової кістки кріпляться важливі сухожилля, які дають можливість рухати стопою під час ходи. Оскільки п’ятка Володимир сильно постраждала, логічно було б провести артродез: жорстко прикріпити стопу до гомілки, так, аби вона не просто безпомічно висіла долі, а щоб Володимир із часом навчився на ній повноцінно ходити. Та справа у тім, що під час однієї з операцій головний лікар проекту Володимир Оксимець знайшов це важливе сухожилля неушкодженим, ба більше того – на кінці його залишився шматочок кістки!
У ході додаткового етапу лікування лікарі витягнули сухожилля до потрібної довжини – поки лікували кістку, поки м’яз не працював, все трішки усохло і вкоротилось. Днями ж той шматочок кістки приживили до новісінької п’ятки, а саме сухожилля тимчасово підшили до навколишніх тканин – так, аби під час випадкового скорочення не відірвалося, доки зміцніє та остаточно приживеться на місці.
Тепер Володимир має шанси не лише кульгати на відновленій нозі, а і повноцінно ходити, стрибати, рухати стопою – все, що заманеться звичайній людині зі здоровою ногою. Ми ж з вами можемо хіба щиро потішитись: бачите, кожна копійка з тих понад 800 тисяч гривень, які ми із вами спільними силами зібрали на лікування, пішли на добре діло і змінили життя ще однієї хорошої людини на краще.
