Де-факто влада в Криму не змогла розслідувати серію викрадень і катувань своїх критиків, а також проводить безперервну кампанію з залякування, щоб змусити замовкнути незгодних. Про це заявила Amnesty International у новій доповіді, опублікованій з нагоди першої річниці анексії півострова.
У новій доповіді «Один рік потому: Порушення прав на свободу вираження думок, зібрань та об’єднань в Криму» йдеться про здійснення де-факто владою в Криму низки порушень прав людини відносно проукраїнських засобів масової інформації, громадських організацій, кримських татар та осіб, які критикують режим.
«Після анексії Криму Росією, де-факто влада використовує широкий спектр тактик залякування, щоб розправитися з інакомисленням. Хвиля викрадень в період з березня по вересень змусила багатьох критично налаштованих жителів покинути півострів. Ті, що залишилися, зазнають переслідувань з боку влади, яка повна рішучості змусити замовчати своїх опонентів», — сказав, дослідник Amnesty International по Україні Красимір Янков на прес-конференції у Києві.
Викрадення та катування — відсутність ефективного розслідування
Принаймні семеро людей були викрадені після анексії, їх доля залишається невідомою. Один викрадений чоловік був знайдений мертвим зі слідами катувань.
Amnesty International зафіксувала зникнення трьох кримських татар. 29 вересня 2014 дев’ятнадцятирічного Ісляма Джепарова та двадцятитрьохрічного Джевдета Іслямова заштовхали у фургон чотири чоловіки в чорній уніформі, з тих пір їх більше не бачили. Решата Аметова, 39 років, викрали у той час, коли він брав участь у демонстрації в березні минулого року. Пізніше його тіло було знайдено зі слідами тортур. На сьогоднішній день ніхто не був притягнутий до відповідальності.
Андрій Шекун, лідер організації «Український Дім», яка сприяє просуванню української мови та культури, був викрадений проросійськими збройними формуваннями та утримувався протягом 11 днів у секретному місці, де його катували, застосовуючи електричний струм. Після цього його передали українським військовим. Знову ж таки, ніхто не був притягнутий до відповідальності за ці катування. Троє інших членів організації пропали безвісти в травні минулого року.
«Де-факто влада Криму заявляє нам про те, що випадки викрадень та катувань розслідуються, але ми ще не бачили жодних конкретних доказів цього», — сказав Красимір Янков.
Переслідування ЗМІ
Де-факто влада також створює атмосферу страху в Криму, використовуючи залякування і обмежувальні закони, щоб змусити замовкнути засоби масової інформації та неурядові організації.
26 січня 2015, близько 30 озброєних людей в масках з спецпідрозділу поліції, у супроводі 10 співробітників служби безпеки, провели обшуки в кримськотатарському телеканалі ATR, порушивши мовлення та забравши документи, датовані лютим минулого року.
Ще до цього рейду канал був змушений застосовувати самоцензуру та не використовував слова «анексія» і «окупація” після того, як декілька журналістів отримали попередження від влади, в яких мовлення каналу називали «екстремістським» та погрожували кримінальним переслідуванням.
Кілька журналістів і блогерів покинули Крим, побоюючись переслідувань. Серед них проукраїнський блогер Єлизавета Богуцька, яку викликали на допит після того, як представники «Центру по боротьбі з екстремізмом» обшукали її будинок і забрали дані для перевірки.
Після анексії де-факто влада зобов’язала всі засоби масової інформації перереєструватися відповідно до російських законів. Відома кримськотатарська агенція новин QHA не змогла цього зробити, а жодного пояснення щодо відмови у прийнятті заяви на перереєстрацію не було надано.
Жодних протестів та культурних заходів для кримських татар
Громадські протести були ефективно заборонені в Криму. На проведення культурних заходів та демонстрацій часто не дають дозволи, а ті заходи, які дозволяють, повинні проходити у віддалених місцях. Особливо це відноситься до традиційних пам’ятних подій.
Низка відомих незалежних організацій, зокрема в сфері прав людини, перестали існувати. Меджлісу, який представляє кримськотатарську громаду, було відмовлено у визнанні, а його видні члени стають жертвами переслідувань, в тому числі і кримінальних.
«Через рік після анексії Криму, місцева де-факто влада і її російські наставники надають жителям півострова наступний вибір – або ви погоджуєтесь, або забираєтесь геть чи замовкаєте», — сказав Богдан Овчарук, учасник польової місії Amnesty International в Криму.
«Міжнародна спільнота вочевидь не вдається до реального тиску на Росію з тим, щоб територіальна цілісність України була відновлена. Але світові лідери мають принаймні зажадати від Росії поваги до прав всіх жителів Криму»
