Глибоко укорінена безкарність, відсутність необхідних знань і навичок, а в деяких випадках і навмисні перепони, стали причинами відмови у правосудді сотням людей, які постраждали від свавілля міліції під час протестів Євромайдану в Україні, заявила Amnesty International у новій доповіді, присвяченій першій річниці завершення протестів.
У доповіді Україна: Рік після Євромайдану — з правосуддям затягують, у правосудді відмовляють розповідається про систематичну нездатність розслідувати незаконні дії співробітників українських силових структур під час протестів Євромайдану в Києві та нездатність влади відновити справедливість щодо потерпілих.
«Сумна відсутність прогресу у справі відновлення справедливості щодо всіх, хто був убитий, поранений або зазнав катувань, стала черговим свідченням глибоких вад української системи кримінального судочинства», — сказала Тетяна Мазур, директор представництва Amnesty International в Україні.
«Нездатність вирішити проблему масштабного свавілля під час протестів Євромайдан створює небезпеку того, що вже давно усталена безкарність співробітників міліції вкорениться ще глибше. Справедливість має бути відновлена, причому не тільки щодо вбитих, але і до багатьох тих, з ким жорстоко поводилися», — сказала Тетяна Мазур.
Події, що почалися в листопаді 2013 року як мирний протест проти відмови влади підписати Угоду про асоціацію з ЄС, перетворилися в масові протести проти самої влади, під час яких відбувалися насильницькі сутички між демонстрантами і силовиками.
За даними Міністерства охорони здоров’я, в ході протестів загинули 105 осіб, включаючи 13 співробітників міліції.
Amnesty International зафіксувала численні випадки незаконного застосування сили під час демонстрацій, в тому числі вбивства і катування. Організація неодноразово надавала українській владі докладні описи випадків свавільного і надмірного застосування сили, однак поки не відзначила жодних очевидних просувань у розслідуванні жодного з випадків, які відстежувала.
На сьогоднішній день лише двох рядових співробітників органів внутрішніх військ визнали винними. Їхні дії зняли на відео, коли ті змусили чоловіка роздягтися догола і залишили на морозі у всіх на виду. Їх засудили до трьох і двох років позбавлення волі умовно за «перевищення влади і службових повноважень». Ще кільком міліціонерам, причетним до жорстокого поводження, вдалося уникнути звинувачень.
Вбивства і катування
Першим загиблим учасником протесту став 21-річний Сергій Нігоян. Двадцять другого січня 2014 року в нього чотири рази вистрілили, у тому числі в голову і шию. Особу його вбивці досі не встановлено.
Багато учасників протестів піддавалися тортурам і жорстокому поводженню. Двадцятитрирічного чоловіка побили і за щелепу тягнули в міліцейську машину, а також розпилювали сльозогінний газ в область геніталій, після чого той знепритомнів.
Співробітник міліції вдарив кийком в обличчя 51-річну жінку, яка спостерігала за протестами. Її череп був проломлений і вона осліпла на одне око.
Майже всі постраждалі, з якими розмовляла Amnesty International, заявили, що у них не брали свідчень в якості потерпілих, хоча багатьох спочатку допитували як підозрюваних. Нікому з них не повідомили про хід розслідування через багато місяців після подання скарг.
Затримки і перепони розслідувань
Після зміщення Президента Януковича в лютому 2014 нова влада швидко заявила, що він і люди з його найближчого оточення, які також залишили країну, є головними винуватцями порушень прав людини, скоєних в ході протестів Євромайдану.
Нова українська влада безліч разів обіцяла ефективно розслідувати всі порушення прав людини і притягнути до відповідальності винуватців.
«Досі слідчі зусилля були зосереджені на вбивствах і ймовірній вині високопоставлених посадовців з попередньої влади, проте навіть щодо цього заяв про успіхи лунало більше, ніж спостерігалося результатів. Для більшості ж людей, які отримали поранення і зазнали жорстокого поводження, розслідування ледь почалися», — сказала Мазур.
Прокурори, з якими розмовляла Amnesty International, посилалися на те, що відразу після протестів силовики знищили докази і не бажали співпрацювати, і що в цьому полягали головні фактори, що перешкоджають розслідуванням. В якості інших причин також називалась відсутність матеріальної бази і дублювання повноважень в різних слідчих органах.
«Не можна не визнати величезну кількість випадків порушень і складність деяких справ. Однак ще більш важливий факт полягає в тому, що без докорінної реформи органів, що відповідають за розслідування свавілля силовиків, правосуддя для жертв свавілля під час подій Євромайдану залишиться лише невиразною перспективною. А порочне коло безкарності, яке це свавілля породило, не розірветься», – сказала Мазур.
Джерело: [email protected]
