Активісти вимагають від Конституційного суду нарешті завершити розгляд подання про неконституційність е-декларування

imageКонституційний суд України в 10 разів перевищив передбачені законодавством строки розгляду подання про конституційність е-декларування. Враховуючи, що в КСУ немає підстав визнавати положення Закону України «Про запобігання корупції» в частині е-декларування неконституційними, таке затягування може свідчити лише про політичні мотиви і перетворює подання в КСУ на «Дамоклів меч» — постійну небезпеку, яка нависає над законодавством про е-декларування.
14 березня Конституційний суд України продовжить розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України низки ключових положень Закону «Про запобігання корупції» щодо е-декларування. Це вже третє пленарне засідання з розгляду цієї справи. Попередні два рази, 22 грудня 2016 та 16 лютого 2017, розгляд справи було відкладено у зв’язку з неявкою представників суб’єкта права на конституційне подання.
Відповідно до чинного законодавства, у разі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання Конституційний Суд може прийняти рішення про розгляд справи на відповідному засіданні за його відсутності. У разі неявки без поважної причини учасника конституційного провадження Конституційний Суд України приймає рішення за його відсутності. Таким чином, вже завтра Конституційний Суд може розглядати справу, навіть якщо представники 48 народних депутатів — авторів подання не з’являться на засідання.
Коаліція «Декларації під контролем» наполягає на невідкладному завершенні розгляду подання про неконституційність е-декларування і визнанні положень Закону відповідними Конституції України.
Аналіз подання свідчить, що наведенні народними депутатами аргументи не доводять неконституційність відповідних положень Закону України «Про запобігання корупції». Щодо більшості оспорюваних положень Закону не надається правове обґрунтування їх неконституційності, що не відповідає вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України».
Також нагадаємо, у листопаді 2016 Рада Європи надала свій експертний висновок щодо положень Закону «Про запобігання корупції», в якому зазначено, що положення Закону «відповідають найбільш прогресивним стандартам» і не порушують прав людини в частині приватності даних. Європейські експерти також назвали низку положень закону, більшість з яких саме оспорюють екс-регіонали, такими, що «заслуговують на похвалу і високу оцінку».
Довідково:
Нагадаємо, з проханням визнати неконституційними, а отже, скасувати низку ключових положень Закону «Про запобігання корупції» щодо е-декларування ще в грудні 2015 року звернулись 48 народних депутатів, в основному — колишні соратники президента-втікача Віктора Януковича.
Парламентарі просять скасувати обов’язок декларувати майно членів родини, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, готівкові кошти, фінансові зобов’язання, відомості про суттєві зміни у майновому стані та відомості про об’єкти декларування, що належать третім особам, але якими користуються декларант або члени його родини.
Окрім того, 48 нардепів-регіоналів просять заборонити Національному агенству з питань запобігання корупції користуватись реєстрами та інформаційними базами органів публічної влади з метою виконання повноважень з оперативної перевірки декларацій; визначати точність оцінки задекларованих активів під час повної перевірки декларацій; проводити моніторинг способу життя, в тому числі на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, зі ЗМІ та інших джерел інформації.
Також парламентарі фактично вимагають закрити вільний цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій та скасувати кримінальну відповідальність за декларування завідомо недостовірних відомостей у деклараціях.

З повагою,

команда Громадського люстраційного комітету
Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа