63 документи ОУН з відкопаного на Хмельниччині бідону опублікували на Е-архіві

До Дня захисника України на Е-архіві визвольного руху avr.org.ua виклали у вільний доступ 63 документи ОУН, знайдені закопаним в бідоні у лісі на Хмельниччині. Інформаційні матеріали українських повстанців, набрані підпільницями-друкарками з позивними «Лариса» і «Тамар»”, понад 60 років пролежали в землі.

Бідон з документами випадково відкопали на краю лісу біля села Кадиївці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області та влітку 2014 року передали в архів Центру досліджень визвольного руху. Загалом там був 81 документ, 18 з яких ще знаходяться на реставрації, а також шматки тканини, декілька десятків пар нових жіночих бавовняних панчіх, набір для гоління (лезо, помазок, півпляшки одеколону), близько десятка новеньких кишенькових дзеркалець і дещо із посуду.

«Особливість цього архіву ОУН в тому, що його знайшли поза межами Західної України. За весь час на Хмельниччині було знайдено всього два схожих архіви, один з яких ми сьогодні публікуємо онлайн», — розповів керівник Архіву ЦДВР Андрій Усач.

Документи закопали не раніше 1950 року, в основному це інформаційні видання підпілля ОУН — брошури та листівки, а також зошити із рукописними нотатками та фото. Більшість документів датуються 1945-1950 роками.

Особливу цінність для дослідників мають вісім фото підпільників, що діяли на півдні сучасної Хмельницької області. Частину із них вдалося ідентифікувати. Серед них — друкарка Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН Михайлина Голіната-«Тамара».

«Відомо, що у 1948-1949 рр. “Тамара” перебувала в криївці у селі П’ятничани Орининського (нині Чемеровецького) району Хмельницької області, де містилась друкарня Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН. Тут вона друкувала тексти підпільних видань, множила їх на циклостилевому апараті, зшивала брошури, запаковувала у спеціальні торбини, в яких вони передавались для розповсюдження на території Кам’янець-Подільської, Вінницької та Київської областей. Через велику завантаженість покидати криївку “Тамара” могла лише зрідка», — розповідає Андрій Усач.

26 грудня 1949 р. криївку виявили радянські спецслужби і після збройного опору поранену друкарку «Тамару» захопили та направили в Орининську районну лікарню. Там підпільниця зірвала пов’язки із ран та померла, стікши кров’ю. На той час їй було 23 роки.

Молодша сестра «Тамари» Іванна Голіната-Король, теж учасниця підпілля ОУН, із якою Центру досліджень визвольного руху вдалось поспілкуватись, розповіла: «Коли Михайлина була в підпіллі ми зустрічалися періодично. Одного разу я спитала її чи вона не хоче легалізуватися. Відповіла словами Франка “I яке ж ти маєш право, черепино недобита, про своє спасення дбати там, де гине мiлiон?”».

Переглянути документи можна на сайті Е-архіву за посиланням: http://avr.org.ua/index.php/ARH/3102/?a=1.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею «Тюрма на Лонцького». Сьогодні в Е-архіві доступні копії 22507 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа