В Криму згортається простір для критичних голосів на тлі викрадень, катувань та інших порушень прав людини, заявили на Кримському дні фестивалю Docudays UA правозахисні організації, серед яких Amnesty International в Україні, Кримська польова місія з прав людини та Центр інформації про права людини.
“За рік після окупації фактична влада Криму опанувала весь репресивний інструментарій, який є в арсеналі законодавства і практик Росії, щоб придушити інакомислення на півострові. На незгодних, поміж іншого, чекають арешти, кримінальні переслідування та примусові видворення з Криму”, — сказав Красимір Янков, дослідник Amnesty International по Україні.
“У особливо скрутному становищі опинилися кримські татари, які з самого початку анексії відкрито заявляли про свою проукраїнську позицію. Для них стало майже неможливим організувати публічні та культурні заходи, Меджліс не визнається владою, а кримськотатарські ЗМІ знаходяться під загрозою закриття. Створена атмосфера страху посилюється і через відсутність розслідувань резонансних випадків викрадень членів кримськотатарської спільноти”.
Окупація Криму супроводжувалася «зачисткою» інформаційного простору, насамперед телебачення. Так, з 3 березня 2014 була відключена від ефірного мовлення найбільша телерадіокомпанія «Чорноморська», а 9 березня були відключені від мовлення всі українські телеканали на території Криму. Цей процес закінчився 29 червня — відключенням українських телеканалів в кабельному мовленні.
“В цілому в Криму можна констатувати серйозні та системні проблеми у сфері свободи слова. Серед них — впровадження законодавства про протидію екстремістській діяльності, кримінальна відповідальність за «заклики до сепаратизму», скорочення числа альтернативних джерел інформації, переслідування журналістів з боку правоохоронних органів і «кримської самооборони»”, — сказала Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини.
Серйозними загрозами для прав людини стала практика застосування російського законодавства про екстремізм та так званий сепаратизм. Ці норми застосовуються для переслідувань та тиску на кримськотатарських лідерів та українських активістів. Прикладом є судові переслідування Ахтема Чийгоза, Олександра Костенка та активістів, що вийшли на акцію в день народження Т. Шевченка.
Члени “кримської самооборони” так і не були притягнені до відповідальності за скоєні злочини. Безкарність та мовчазна згода місцевої влади з діями «кримської самооборони», а також відсутність справедливого правосуддя, позбавили кримчан ефективних засобів захисту своїх прав.
“Системні обмеження свободи релігії майже призвели до ситуації, коли вільно існувати та діяти в Криму може лише православна церква Московського патріархату. Також треба зазначити, що до громадян України, які не отримали російського паспорту застосовується дискримінаційна практика, особливо у сфері соціального забезпечення”, — сказала Ольга Скрипник, заступник голови Кримської польової місії з прав людини
У нещодавно опублікованій доповіді Amnesty International «Один рік потому: Порушення прав на свободу вираження думок, зібрань та об’єднань в Криму» йдеться про здійснення де-факто владою в Криму низки порушень прав людини відносно проукраїнських засобів масової інформації, громадських організацій, кримських татар та осіб, які критикують режим.
Загальні відомості:
Принаймні семеро людей, серед яких шестеро кримських татар, були викрадені після анексії, їх доля залишається невідомою. Один викрадений чоловік був знайдений мертвим зі слідами катувань.
Де-факто влада також створює атмосферу страху в Криму, використовуючи залякування і обмежувальні закони, щоб змусити замовкнути засоби масової інформації та неурядові організації.
Громадські протести були ефективно заборонені в Криму. На проведення культурних заходів та демонстрацій часто не дають дозволи, а ті заходи, які дозволяють, повинні проходити у віддалених місцях. Особливо це відноситься до традиційних пам’ятних подій кримських татар.
Низка відомих незалежних організацій, зокрема в сфері прав людини, перестали існувати. Меджлісу, який представляє кримськотатарську громаду, було відмовлено у визнанні, а його видні члени стають жертвами переслідувань, в тому числі і кримінальних.
Джерело:
