5 серпня в 20-й раз в урочище Сандармох приїхали люди яким не байдуже їх минуле, котрим хотілось помолитися за душі страчених політичних в’язнів 30-х років. Уряд Кареліі не брав участі, але завдяки санкт-петербурзькому “Меморіалу” захід було проведено на високому рівні.
Не було делегації з України, не було представників товариства української “Калини”, але українці Кареліі були присутні. Лариса Скрипнікова організувала однодумців-українців, запросила гостей. Приїхала представник українців Москви та організації “коло культурної дипломатії”.
Поклали вінок, квіти до хреста.
Приємною несподіванкою була присутність консула України Лесі Лозинськоі з іншими представниками консульства.
Свою пошану виразили генконсули Польщі, США, Литви, Латвії, Естонії та інші, вони поклали вінки та квіти, запалили свічки пам’яті до страчених українців.
Біла хреста була прочитана молитва за упокій душ Синів і Д очок України і всі вони були згадані поіменно, ті, хто офіційно виявлені в списках українцями Кареліі.
Лариса Скрипнікова зачитала звернення з нагоди вшанування пам’яті від директора МІОК Ірини Ключковської зі Львова, від товариства “Соловецьке братство м. Києва” (Куценко Григорій) та української громади Румунії на чолі з Ярославою Колотило.
На загальному мітингу виступали представники московського “Меморіалу” Розумов, Ірина Фліге, та інші.
1937 рік увійшов в історію як рік масштабних репресій кривавого сталінського режиму, а вірніше самого тирана Йосипа Сталіна і його прислужників. Цих репресій не було би, якби не було мовчазної або немовчазної (в стилі «одобрямс») підтримки народу.
Сполучені Штати скинули атомну бомбу на Японію. В Хіросімі загинуло зразу 70000 людей, по більшості мирних людей. Людство ніколи не дійде до однієї думки про необхідність, правильність чи злочинність такої акції. Втой же час треба чітко уявляти,що мілітаристську політику, піратський напад на Пірл-Харбор підтримало все японське суспільство, весь народ. Тільки така підтримка стала головним фактором всієї агресивної політики Японії. Тож весь японський народ ніс на собі відповідальність за політику держави. Те ж саме можна сказати про Німеччину.
Дві держави, два народи пройшли через горнило покаяння, і сьогодні політика цих держав свідчить, що в свідомості людей,менталітеті народів сталися радикальні зміни.
Чи відбулися подібні зміни в пострадянських країнах?
Більшовицький режим був принесений на землі інших націй на штиках російської більшовицької армії. Революційні зміни в Російській імперії сталися при підтримці народу, і подальша комуністична практика отримала підтримку більшості народу.
Репресії 1937 року – це не тільки сталінські репресії. За ці репресії несуть відповідальність всі громадяни Радянського Союзу.
Історія розвивається по спіралі. Тож висновки про сьогоднішню політику Росії зробити не важко.
Мабуть, самою знаменною подією у вшануванні українських жертв т. зв. сталінських репресій став Памятний Хрест в Сандармоху. Скромна жінка Лариса Скрипникова увійшла в історію. Тільки завдяки її заповзятливості, патріотизму, щирій українській душі в урочищі Сандармох, де масово вбивали українців, поляків, естонців та в’язнів інших національностей, де вбивали росіян, які не сприймали злочинну політтику Сталіна, зявився цей гранітний величний пам’ятник.
Валерій Семененко
