Павло Гай-Нижник

ГОРТАЮЧИ НОВУ КНИЖКУ…

Опубліковано: Гай-Нижник П. П. Гортаючи нову книжку…: Рецензія на монографію: Патриляк І. К. «Встань і борись! Слухай і вір…»: українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939–1960 рр.): Монографія / Центр дослідження визвольного руху. – Львів: Часопис, 2012. – 592 с. // Гілея. – 2012. – Вип.61. – С.

В українському історіографічному просторі не бракує тем, які збурюють не лише наукову громадськість, але й вправно використовуються українськими політиками для мобілізації власного електорату напередодні різноманітних виборів. Однією з таких науково і суспільно «легкозаймистих» проблематик є історія українського націоналістичного і повстанського руху середини ХХ століття. З огляду на таку ситуацію, вкрай важливо продовжувати наукове дослідження вказаної теми, яке єдине, рано чи пізно, може вивести українське суспільство на більш-менш однорідне сприйняття громадянами складної історичної спадщини.

У контексті сказаного вище, фундаментальна й комплексна монографія київського науковця Івана Патриляка, присвячена дослідженню українського націоналістичного і повстанського руху 1939–1960 рр., є справжньою знахідкою для людини, яка бажає розібратися у проблемі, а не просто отримати докази для своїх усталених стереотипів. Її вражаюча насиченість документальними фактами, легкість стилю і багатоаспектність роблять книгу не лише корисним, але й цікавим для сприйняття матеріалом. Дослідник вправно і послідовно руйнує усталені міфи й стереотипи, якими за десятки років обросла історія Організації українських націоналістів і Української повстанської армії, базуючи свої висновки та узагальнення на потужній фактологічній базі, яка не лише подає вражаючу подієву панораму, але й змушує читача визнавати наведені факти.

Очевидно, що для менш досвідченого дослідника така постановка теми виглядала б заширокою: надто багато увібрали в себе ці два драматичні десятиліття, у яких спресувалися геополітичні стратегії, напружена дипломатична гра, інтенсивна ідеологічна і політична робота, самовіддана збройна боротьба, небачених масштабів агітаційна праця. Однак, досвід набутий І.Патриляком за час багаторічної роботи з архівними документами, періодикою, науковою та публіцистичною літературою. В полеміці з колегами й опонентами, оволодіння сучасним методологічним інструментарієм, ерудиція створили надійне підґрунтя для кваліфікованої розробки обраного комплексу питань.

Монографія обсягом понад 50 друкованих аркушів, складається з шести розділів у яких послідовно висвітлюються проблеми становлення націоналістичного руху напередодні Другої світової війни, діяльність підпілля ОУН у період вересневої кампанії 1939 р.; внутрішньоорагнізаційний розвиток в 1939-1941 рр.; створення мережі націоналістичного підпілля в межах Радянської України; збройні виступи націоналістичного підпілля на початку німецько-радянської війни; організаційне та державне будівництво влітку–восени 1941 р.; діяльність обох ОУН в 1942 – на початку 1943 рр.; розгортання повстанського руху; протистояння з гітлерівським окупаційним режимом; перипетії польсько-українського протистояння; боротьбу з радянським режимом на завершальному етапі Другої світової війни та в повоєнний період.

Слід наголосити на тому, що всі вказані вище проблеми розглядаються на широкому історичному тлі, яке допомагає читачеві зрозуміти хід думок, причини прийняття тих чи інших рішень, передумови і наслідки дій провідних історичних постатей. Так, у першому розділі дослідник цілком виправдано здійснює доволі ґрунтовний екскурс в історію становлення українського націоналістичного руху, таким чином, «вмонтовуючи» його в контекст подій вітчизняної і європейської історії міжвоєнного періоду. Учений робить висновок, що «Український націоналізм, який виріс із українського ґрунту як реакція на трагічно жахливе становище української нації у міжвоєнний період, розвивався не лише в умовах кризи українського демократизму і суспільної недовіри до ефективності легальної боротьби, але й на фоні руйнування престижу парламентських і ліберальних цінностей у всій Європі. Тому цілком закономірно, що український націоналізм у міжвоєнний період був надзвичайно сприйнятливий до запозичень зовнішніх елементів тоталітарних рухів міжвоєнної Європи. організований український націоналізм використав насамперед найбільш вдалу методику мобілізації мас та залучення їх до революційних акцій, використовуючи у пропаганді емоційну складову та схематизовану аргументацію. Одним із найбільших здобутків українського націоналістичного руху було майже цілковите опанування ним широких кіл західноукраїнської молоді, що відкривало перед ОУН великі часові перспективи» (С. 31).

Динаміку розгортання руху в часовій перспективі, зміни його тактики, успіхи та невдачі висвітлено з неабиякою вправністю, глибинним розумінням проблеми, науковою неупередженістю. Дослідник звертається до всебічного розгляду складних подій вересня 1939 р., коли на українські етнічні землі прийшла Друга світова війна й український націоналістичний рух зробив першу масштабну спробу «взятись за зброю», намагаючись скористатися, як тоді здавалося, догідними геополітичними умовами для відновлення української державності в регіоні. Сумлінно й детально реконструйовано перебіг організаційного будівництва мережі ОУН в Радянській Україні в період інкорпорації та радянізації західноукраїнських земель, проаналізовано причини, хід і наслідки розколу націоналістичного руху в 1940–1941 рр.

Особливу увагу в другому розділі монографії І.Патриляк приділяє спробам українських націоналістів розгорнути державне будівництво влітку-восени 1941 р., після нападу Німеччини на СРСР. Такий підхід є цілком виправданим з огляду на те, що створення власної незалежної держави було стратегічною метою всього руху, а тому намагання реалізувати «завдання № 1» заслуговує на ґрунтовний розгляд. Автор звертає увагу на підготовку до оголошення державності, створення місцевих органів управління, розкриває взаємини націоналістичного руху з німецькими окупаційними силами. Спираючись на документальні джерела, він чітко демонструє, що період взаємного толерування між українським націоналістичним рухом і окупаційною владою був коротким і тривав у різних регіонах від двох тижнів до двох місяців, поступово переростаючи у затяжне протистояння та боротьбу на знищення, а спроби оунівцями створити власну державну адміністрацію на місцях плавно трансформувалися у формування ними мережі націоналістичного підпілля в більшості регіонів України. При цьому необхідно підкреслити, що у документах німецької поліції наприкінці 1941 р. відзначалося, що лише рух «ОУН-Бандери» становить «серйозну небезпеку» для німецької окупаційної влади, що, на думку автора, свідчило про низьку активність у цей період як радянського, так і польського рухів Опору і цілковито заперечує усталену історіографічну тезу про «колабораційність» українських націоналістів у зазначений період (С. 142).

Надзвичайно детально виписані автором рецензованої монографії проблеми пов’язані з дослідженням діяльності обох ОУН в 1942 – на початку 1943 р., питаннями становлення УПА, еволюції її структури, змінами чисельності, функціонуванням і забезпеченням армії. Їм присвячено найбільший у книзі – третій розділ (С. 157–283). Дослідник розкриває проблеми будівництва підпілля в цей період, внутрішньо-організаційні дискусії щодо форм і методів боротьби проти окупаційної влади Німеччини та її союзників, еволюцію поглядів щодо необхідності розгортання партизанської боротьби. Надзвичайно детально, з використанням нових архівних документів, учений здійснює реконструкцію створення УПА, прослідковує її структурні зміни, досліджує проблему виховання командних кадрів, уперше в історіографії, на базі аналізу особистих даних повстанців, створює колективний портрет учасника руху.

Здійснивши вичерпне дослідження структур підпільного і повстанського руху, у наступних трьох розділах рецензованої монографії науковець послідовно і надзвичайно детально розкриває нюанси протистояння українського націоналістичного підпілля і повстанської армії німецькому окупаційному режимові, польському підпільному рухові та польській повоєнній державі, радянському партизанському рухові і радянському режимові на завершальному етапі війни й у повоєнні десятиліття. Подана комплексна картина розкриває образ потужного визвольного руху, який змінював тактику у протистоянні зі своїми противниками, вів збройну боротьбу і переговори, але повсякчасно дотримувався основної стратегічної мети – здобуття повноцінної української державності. Багатий фактологічний матеріал, зібраний дослідником, вщент руйнує усталені в нашому суспільстві стереотипи про українських націоналістів, як борців лише із радянською владою, він чітко демонструє, що націоналістичний рух і створені ним збройні формування, послідовно і вперто вели боротьбу з усіма іноземними чинниками, які розглядалися ними як ворожі ідеї створення української держави. Боротьба ж із радянським тоталітарним режимом набувала особливо запеклих форм і тривала найдовше винятково в силу того факту, що саме радянська влада розглядалася не як тимчасовий, а як постійно діючий негативний чинник, який стоїть на шляху утворення незалежної української держави.

Завершуючи нашу коротеньку рецензію, хотілося б наголосити на тому, що велетенська пророблена автором робота заслуговує на схвальну оцінку й на те аби бути уважно прочитаною та проаналізованою. Це перша справді вагома спроба зробити комплексне наукове дослідження тих подій і явищ, які досі розриваються українське суспільство, спроба, на наш погляд, вдала. А тому ми сподіваємося, що монографія Івана Патриляка буде корисною не лише для вузького кола фахівців, але й стане вагомим фактором, який сприятиме переведенню політичних і суспільних дискусій навколо проблематики українського націоналістичного руху у більш спокійне академічне русло.

Гай-Ныжнык П. П. Листая новую книгу…: Рецензія на монографію: Патриляк И. К. «Встань и борись! Слушай и верь…»: украинское националистическое подполье и повстанческое движение (1939–1960 гг.): Монографія / Центр исследования освободительного движения. – Львов: Часопис, 2012. – 592 с.

Hai-Nyzhnyk P. P. Leafing through the new book…: A review of the monograph: Patryliak I. K. «Stand up and Fight! Listen and believe…»: Ukrainian nationalist underground and insurgency (1939–1960 years) Monograph / Research Center of the liberation movement. – Lviv: Chronicle, 2012. – 592 p.

Джерело: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2012doc.recenziya.php