Жива парафія: два століття служіння УГКЦ на Буковині

Кияк Святослав Романович,

професор, доктор філософських наук, доктор богослов’я (теології), професор кафедри філософії, соціології та релігієзнавства ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”

(рецензія на монографію Нестора Мизака і Андрія Яремчука

«Два століття служіння Богові і нації: УГКЦ на Буковині»)¹

Процеси суспільно-релігійних трансформацій в сучасній Україні викликають живий інтерес, зокрема це стосується розвитку Української греко-католицької церкви у Чернівцях та на Буковині. Особливої зацікавленості і ваги це питання набуває сьогодні, оскільки УГКЦ декларує і активно підтверджує свою державотворчу позицію.

Вивчення даної теми перебуває на стадії розвитку та становлення, а відтак є живим прикладом наукового відкриття важливих складових засад ідентичності цієї церкви, а також є яскравим свідченням актуальності і дієвості сучасного гасла-заклику Синоду УГКЦ щодо представлення її як спільноти активно діючих «живих парафій».

У монографії Нестора Мизака і Андрія Яремчука засвідчено, що УГКЦ на Буковині виховує доброзичливе, толерантне ставлення між людьми різних світоглядних позицій та віросповідних орієнтацій, сприяє утвердженню суспільної злагоди в соціумі.

Глибоко науковий підхід до аналізу теми, використання значної кількості джерел та літератури дало можливість авторам достатньо ґрунтовно вивчити питання двохсотлітньої історії УГКЦ на Буковині. Важливою складовою дослідження є характеристика позитивного впливу інституту священиків цієї церкви на громадськість краю, виховання патріотизму та національної ідентичності і гідності українських громадян.

Монографія складається з передмови, підготовленої парохом громади собору Успіння Пресвятої Богородиці отцем Валерієм Сиротюком, вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків, бібліографії і значної кількості фотографічних ілюстрацій різних періодів буковинської історії.

Перший розділ присвячено ролі української греко-католицької церкви у християнському духовному становленні Буковини ХІХ – початку ХХ ст. Значна увага приділена розгляду питання функціонування храму Успіння Пресвятої Богородиці у Чернівцях як центру УГКЦ на Буковині. Масштабно показано розвиток парафій на Буковині, а також розкривається соціально-просвітницька місія буковинських «Мироносиць» – «Жіночого добродійного товариства імені святих жінок Мироносиць у Чернівцях».

Окремий розділ висвітлює діяльність та вплив митрополита Андрея Шептицького на суспільно-політичне життя Буковинського краю. Розкривається роль слова і чину митрополита Андрея, зокрема, значення візитацій Шептицького в 1891-1900 роках на Буковину та паломництво архипастиря з буковинськими вірянами до Риму. Також аналізуються духовні настанови Святителя його буковинським віруючим.

Третій розділ монографічного дослідження ілюструє життя УГКЦ на Буковині в умовах російського, румунського та радянського окупаційних режимів (1914-1989 рр.). Окреслюється специфіка функціонування греко-католиків після Львівського «псевдособору» 1946 р. Автори акцентують увагу на тісних духовно-творчих взаєминах священиків із літературною елітою Буковини, зокрема з Ольгою Кобилянською.

Останній розділ монографії «Церква Успіння Пресвятої Богородиці в незалежній України» розкриває процес відродження цієї чернівецької греко-католицької святині та її парафіяльно-національне служіння в умовах викликів сучасної глобалізації. Цікавим і суспільно вагомим є визначення духовних символів віри сьогодення та опис паломницького життя парафії, в якому беруть участь і представники старшого покоління, і молодь Буковини.

Окремо потрібно відзначити дослідження значного пласту виховної мудрості духовної спадщини церкви, накопиченої впродовж двохсотлітньої історії стараннями більшості церковних та світських діячів з середовища греко-католиків Буковини, таких як о. Келестина Костецького, о. Костянтина Балицького, о. Івана Шиха, Степана Смаль-Стоцького, Ольги Кобилянської, Остапа Луцького, родини Гузарів, Ірини Величковської та багатьох інших духовних і світських лідерів. У дослідженні розкриваються основні моменти функціонування греко-католицької церкви, сутності її походження та розвою на Буковині. Висвітлено її участь у плеканні християнських і національних ідей українського народу.

Також заслуговує на особливу увагу висвітлений авторами аналіз структури УГКЦ на Буковині та її соціальні функції. Чільне місце займає характеристика патріотичних товариств, які діяли при церкві, а саме «Мироносиці», «Святого Тадея», «Святої Варвари», міщанського хору, участі прихожан у будівництві «Народного Дому», бурси імені Ю. Федьковича тощо.

Вагомим доробком дослідження є розкриття форм і методів діяльності УГКЦ на Буковині у сучасний період, пошуку контактів та взаємодії з іншими конфесіями в краї та в Україні.

Яскравим і переконливим свідченням служіння УГКЦ Богові і нації на Буковині упродовж двох століть є приведений в книзі «Пом’яник українських греко-католицьких священиків Буковини» з іменами і роками служіння понад вісімдесяти священиків.

Аналізуючи додатки, потрібно відзначити, що автори увіковічили імена учасників багатьох організацій: Товариства «Матері в молитві», Товариства «Доброї смерті», а також приводять список померлих греко-католицьких політв’язнів радянських тюрем і концтаборів, мартиролог полеглих героїв АТО, за яких моляться у церкві Успіння Пресвятої Богородиці.

Кожна тема книги, є підкріплена солідною джерельною базою з архівів Івано-Франківська, Коломиї, Львова, Чернівці, збірників опублікованих документів, спогадів, рукописів, монографій та інтернет-ресурсів.

Цікавими є зібрані понад 300 світлин (більшість з яких публікуються вперше), які додатково окреслюють невідомі грані активного утвердження греко-католицизму на Буковині.

Насамкінець варто зазначити високий поліграфічний рівень виконаної монографії. Книга написана доступною, живою мовою, має логічний і послідовний стиль викладу матеріалу з дотриманням наукових вимог, суттєво доповнює невідомі сторінки історії УГКЦ і може бути рекомендована науковцям, викладачам, державним службовцям, релігійним діячам, молоді, студентам, усім, хто не байдужий до сьогодення та майбутнього християнської України.