Як повідомляє Головне Управління Розвідки, загинув командир штурмової групи полковник Констянтин Жук, 68 (!) років. Кадровий військовий, член Пласту та ОУН з 1990-х років. Командир добробату «Гарпун» у 2014-2015 роках. «Очолював контрдиверсійну групу в складі СБУ» (справжня посада колись здивує).
У 2022 році як командир батальйону «Вільна Україна» брав участь в обороні Києва, звільнені Миколаївщини. Брав участь в управлінні обороною о. Зміїний. Керував кількома підрозділами із залучення іноземних добровольців (колись ГУР ще напише в яких операціях брав участь).
Знав особисто друга «Полковника» з 90-х. як офіцера Генштабу, який прийшов в Пласт, щоб посилити військовий вишкіл молоді. Він робив усе, що в його силах, щоб наша молодь була готовою до війни, у той час, як кадрова армія скорочувалсь і постійно реформувалась. Костя завжди говорив, що треба готуватись до тотальної війни усім. Проводив масу вишколів для пластунів і пластунок – від парашутних починаючи. Саме він чітко артикулював, що кожен член нашого куреня – Орден Залізної Остроги – обов’язково має пройти військовий вишкіл та стати офіцером. Щоб, за потреби, бути готовим брати відповідальність. І ті, хто поставали офіцерами, опісля не пошкодували. Бо були готовими!
Народився полковник 21 травня 1955 в м. Сміла на Черкащині. Православний, позапартійний. Мав три вищі освіти, які здобував у Харкові, Одесі та Києві. Базово – радіоінженер. До 1992 року служив в радянській армії на командних посадах до командира окремого батальйону включно. З 1992 року в ЗСУ, з 2004 – у запасі. 14 жовтня 2000 року склав пластову присягу. Двадцять років своєї військової пенсії інвестував у військову підготовку молоді.
Друг «Полковник» – вже шостий загиблий на фронті член пластового куреня Орден Залізної Остроги із 80-ти, які в Силах оборони від Нацгвардії та воюючих патрульних поліцейських до ССО. Загинув серед тих, які першими пішли відбивати Вовчанськ у травні 2024 – після прориву окупантів. Залишився прикривати відхід побратимів…
Жив, як справжній воїн, пішов на Вічну Ватру героєм.
Вічна Пам’ять Герою!
Юрій Юзич
