7-8 лютого у столиці воюючої України стольному граді Києві в стінах Музею Революції Гідності відбулися XII Бандерівські читання на тему «Свобода народам! Свобода людині! Історія та перспективи боротьби поневолених Росією народів».
Уже вдванадцяте ми робимо цей захід.
Для чого? Для кого? З якою метою?
Робимо, бо віримо, що націоналізм в умовах війни, трансформацій і надвеликих викликів і є тим інструментом, що збереже націю і державу.
Перші бандерівські читання були відповіддю на несприйняття націоналізму значною частиною керівництва Майдану (сам захід став реакцією на вимогу прибрати портрет Бандери з фасаду революційної Київради на початку 2014 року) та масовим захопленням бандерівською айдентикою серед революційних мас (від бандерівського «Слава Україні!» до бандерівського червоно-чорного прапора), що грозило перерости у карго-культ.
І для того, щоб Майдан під революцією не розумів або танці, або бунт п’яної матросні (все спалити і розбити), а творчий революційний процес докорінних змін на користь нації з метою реалізації Шевченкового «в своїй хаті, своя й правда і сила, і воля» ми провели перші Бандерівські читання.
Бо, хто як не націоналісти, були найкращими теоретиками і практиками Національної Революції. А Революція Гідності, на моє тверде переконання – це лиш етап незавершеної і досі понад столітньої національної Революції.
З тих пір щороку, незалежно від геополітичної погоди і незважаючи на скавуління сусідів, ми проводимо Бандерівські читання.
І нехай вас не вводить в оману слово «читання». Наш захід – це унікальний формат проекції у майбутнє ідей, що засвідчили свою правоту часом.
Отож бандерівські читання – це не про минуле. Не тільки, тобто, про минуле. Це реакція на актуальні сучасні виклики, опираючись на досвід попередників.
Коли нас часто запитують як нам вдалося «передбачити», «прогнозувати», ми кажемо – просто ми стоїмо на плечах наших попередників.
Тому ніколи не забудемо і тим паче не дамо образити наших «мертвих».
Наша місія – об’єднання людей ідеї і чину навколо візії майбутнього.
Тому це радше інтелектуально-духовне дійство «сопричастя духу».
Акт духовного пізнання, пошуку, створення візій та їх реалізація.
І робимо цю справу вперто вже дванадцятий раз. Без огляду на наявний стан можливостей.
Бо є мета, а засоби знайдуться по дорозі.
Цьогоріч захід був присвячений темі «Свобода народам! Свобода людині! Історія та перспективи визвольної боротьби поневолених Росією народів».
Говорили з істориками та молодими дослідниками про багатосотлітню історію боротьби, героїчного спротиву поневолених Росією народів.
Бо якщо спротив був, то є і надія.
Російсько-українська війна відкрила для поневолених Росією народів унікальну можливість скинути ярмо московського колоніалізму та імперіалізму, і нарешті стати господарями своєї долі на своїй землі.
Кожен народ, нація, на чию землю приходив московський окупант, чинив почасти понад столітній спротив московській імперії. Москва знищувала непокірних, заохочувала зрадників, переписувала історію.
Настав час кожному народу в цій тюрмі народів дізнатися «хто вони, ким, за що закуті» і самому ухвалити рішення. Чи вмирати в російській неволі, будучи сліпим знаряддям в руках Кремля, безвладним на своїй землі, позбавленим мови, історії, ідентичності, чи згадати славу своїх предків і битися за свободу.
Нині головним партнером заходу став Антиімперський Блок Народів, діяльність якого відновлена з ініціативи Організації Українських Націоналістів (бандерівців).
Тому Захід відкривав Президент АБН, Голова ОУН (б) Олег Медуниця.
У перший день відбулася дискусія українських істориків, військовослужбовців та громадських діячів, що обговорювали минуле і сучасне боротьби поневолених Росією народів, дискусію модерував Ростислав Мартинюк.
Серед учасників Євген Букет письменник, краєзнавець, журналіст, член правління Національної спілки краєзнавців України, член НСПУ і НСЖУ. Спеціальний кореспондент Інформаційного агентства Міністерства оборони України «АрміяInform», Михайло Кублій, к.і.н., експерт Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», науковий співробітник відділу біоархеології Інституту археології НАН України, Денис Ковальов, к.і.н., перекладач, громадський діяч, керівник-засновник Центру дослідження Фінляндії, учасник Ліги вільних націй від Мокшанського національного руху, директор українського Центру фіно-угорських досліджень імені Анатолія Рябова, Олександр Музичко, доктор історичних наук, професор Одеського національного університету імені І.І. Мечникова та о. В’ячеслав Труш, історик.
До дискусії доєднався Дмитро Білий, професор, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, дослідник історії Кубані.
У другій частині відбулось підбиття підсумків та нагородження фіналістів традиційного Конкурсу молодіжних есеїв на вказану тему.
Дискусія молодих науковців, (а цьогоріч у конкурсі весло участь понад 200 молодих дослідників), стала вже традиційно родзинкою заходу. Молоді, інтелектуальні, наступальні, що не терплять інтелектуальних кордонів.
Цьогоріч у конкурсі переміг діючий військовослужбовець, капітан ЗСУ Олексій Ткаченко. Воює і зброєю, й інтелектом.
У кінці першого дня була презентована книга «Недобровільне приєднання: історія визвольної боротьби поневолених Росією народів». Унікальний фоліант про безперервну багатосотлітню боротьбу поневолених Росією народів.
Через місяць англомовний варіант книги продаватиметься на Amazon. А через два зʼявиться окупаційномовний варіант для поширення на території Мордору.
Другий день був присвячений власне перспективам національно-визвольної боротьби.
В обговоренні взяли участь дослідники російського колоніалізму та боротьби з ним, а також діючі представники національно-визвольних формацій поневолених Росією народів. Серед них лідери башкирського руху Руслан Габбасов, башкирський націоналіст, керівник Комітету Башкирського національного руху за кордоном, віце-президент Антиімперського Блоку Народів, один із засновників організації «Башкорт»; представник екзильного уряду Татарстану Рафіс Кашапов, прем’єр-міністр Уряду Незалежного Татарстану у вигнанні, політв’язень кремлівського режиму); ветеран воєн з Росією на Кавказі Джамбулат Сулейманов, лідер чеченського національно-визвольного руху «Єдина Сила»; бурятський правозахисник та громадський діяч, радник Ліги Вільних Націй з міжнародних відносин Доржо Дугаров; засновниця руху «Східна Слобожанщина», юристка Ніна Бєляєва; керівник руху «Вільна Черкесія», правозахисник, член Ліги Вільних Націй Ібрагім Яганов; експерт з етнополітичних питань, активіст утворення четвертої Балійської республіки, учасник Форуму Вільних народів постросії Вадим Петров.
З ними дискутували політологи, громадські діячі, що зараз служать в ЗСУ, Юрій Сиротюк, Юрій Олійник, Михайло Басараб.
Модерував захід виконавчий директор AБН Олег Вітвіцький.
Наостанок партнер цьогорічних Бандерівських читань, Антиімперський Блок Народів провів Панель викладачів та випускників Університету вільних народів під назвою «Актуальні питання національно-визвольної боротьби поневолених Росією народів на сучасному етапі».
Наш захід був би неможливий без команди, яка багато років невтомно працює над ним і, звісно, без підтримки тих, хто любить Україну до глибини власної кишені.
Юрій Сиротюк
