У Національному університеті оборони України відбулася презентація знакової книги Михайла Колодзінського «Воєнна доктрина українських націоналістів».
Відкриваючи захід, доктор філософських наук, професор, полковник Віталій Чорний наголосив на важливості праці Михайла Колодзінського у наші дні. Адже окрім анексії москалями Криму, розв’язання війни на Донбасі, маємо виклики й на інших прикордонних територіях. Зокрема, з Угорщиною. Саме від рук мадярських гонведів і загинув відомий воєнний теоретик і практик Організації Українських Націоналістів Михайло Колодзінський.
На початку презентації редактор та один із упорядників книжки Віктор Рог привітав присутніх із їхнім професійним святом – Днем сухопутних військ України. Він наголосив, що, хоч книжка була написана ще перед початком Другої світової війни, багато із поданих у ній матеріалів актуальні й сьогодні. Праця складається з трьох частин: огляд історичного розвитку української воєнної доктрини, воєнна географія та питання майбутніх кордонів Української держави, стратегія націоналістичного повстання та роль і завдання української діаспори.
Саме роль українців, які проживають у різних куточках світу, стала, на думку головного редактора часопису ОУН «Шлях Перемоги», однією із визначальних у протистоянні новітній агресії Московії супроти України як на бойовому, так і політичному фронті.
Також один із провідних сучасних ідеологів українського націоналізму виокремив постать Михайла Колодзінського як скромної та ввічливої людини. Був він сильної волі та витривалості, завжди доводив до кінця розпочате діло. Увесь зміст і стиль останньої праці полковника Колодзінського просякнутий націоналістичним духом, героїзмом, жертовністю аж до самовідречення, характерним для членів ОУН того часу. Для них націоналізм був вірою, а не програмою, світоглядом, а не позерством.
Насамкінець, хочу нагадати один із найвідоміших висловів великого українського патріота, націоналіста Михайла Колодзінського: «Ми лише любимо Україну так далеко, що й життя за неї віддамо, а таку любов Бог благословить».
Григорій Жибак, УІС
