4 жовтня 2026 року у київському Pochayna Event Hall відбувся IV форум «Освіта ДивоСвіту». Подія об’єднала понад 40 провідних спікерів — філософів, військових, науковців, митців, управлінців та практиків освіти, а також сотні освітян, батьків і громадських діячів з усієї України.
Наскрізною темою цьогорічного форуму стало «Мистецтво бути» — візія, побудована довкола чотирьох ключових станів сучасної людини: здатності бачити реальність без спотворень, розуміння глибинних зв’язків, відповідальної дії та збереження внутрішньої цілісності. Це розмова про освіту не як систему оцінок чи формальних дипломів, а як простір формування вільної особистості, здатної зберігати внутрішні орієнтири у часи граничних випробувань.
Інесса Кравченко, видавчиня “Колесо життя”, ведуча та організаторка форуму: «Найважливішим здобутком форуму стало відчуття спільноти. Люди з дуже різним досвідом — військовим і цивільним, освітнім, мистецьким і філософським — говорили про одне: у серцевині освіти має залишатися людина. Не оцінка, не програма чи виконаний норматив, а дитина, яку потрібно почути, допомогти їй відчути власну цінність, знайти внутрішні опори та віднайти “внутрішній дім”.
Мабуть, найцінніше сталося вже після форуму: люди поверталися додому з відчуттям, що вони не самі. Що їхня праця — не дивакувата мрія окремої «білої ворони», а частина спільного пошуку. «Дивосвіт» продовжився в них — у школах, розмовах, поглядах, рішеннях і зустрічах із дітьми. Бо світ, якого ми прагнемо, не з’явиться сам. Він народжується щоразу, коли людина, попри страх і невизначеність, обирає вирощувати живе. І допомагає іншій людині відкрити в собі силу творити майбутнє.».
Програма Головної сцени запропонувала учасникам глибинне занурення у виклики сучасної педагогіки, філософії та виховання:
Філософ і капелан Андрій Зелінський окреслив людську гідність у промові «Розкіш бути людиною», акцентувавши на тому, що свобода вимагає відповідальності та внутрішньої зрілості. Доктор філософських наук Сергій Форкош розібрав межі комп’ютеризації у виступі «Навіщо вчитися, коли ШІ знає відповідь?», а соціологиня Алла Петренко-Лисак розкрила феномен дому та коріння через пам’ять і шлях.
Священник і філософ Георгій Коваленко говорив про духовні заповіти й свободу у виступі «Софійність». Клінічний психолог, ветеран ЗСУ та директор школи #brobots Пилип Духлій у виступі «Сміливість бути поганим» наголосив, що сучасному вихованню бракує здатності ставити межі й навчати дітей витримувати труднощі: фрустрація без підтримки травмує, але підтримка без меж позбавляє дитину стійкості. Пані генерал-майор СБУ Юлія Лапутіна розкрила тему морального вибору під час війни, а полковник Віктор Шидлюх представив досвід розбудови військового лідерства.
Лікар Вʼячеслав Смірнов та дієтологиня Ксенія Фощій обґрунтували тілесність та здоров’я як критичну основу для успішного навчання. Професорка Вікторія Халамендик представила антропософський погляд на біографію людини та її 12 чуттів, підкресливши, що освіта є «шляхом», а не «послугою». Очільниця Britannica School Лариса Андрійченко акцентувала на відмінностях персоналізованої школи від масової, зазначивши, що вони «просто роблять різні речі», адже персоналізація будує процес заради розвитку унікальності самої людини. Поет Володимир Нікітін розмірковував про шлях майстра й учня.
Філософ Олександр Філоненко у виступі «Мистецтво бути щасливим посеред катастрофи» поділився візією того, як навіть у найтемніші часи зберігати спроможність до подиву, вдячності та творення спільних сенсів. Засновник Cowo.guru Андрій Мельник розкрив концепцію «Школи містянина». Доктор філософських наук, директор ГО «Несторівський центр» Віталій Хромець говорив про ключову роль вчителя в освіті у своєму виступі: «Солдат виграє війну. Учитель виграє мир».
Андрій Зелінський, військовий капелан, філософ, співзасновник Української академії лідерства: «Справжня людина, за Сковородою, починається із серця. А серце у філософії Сковороди — це безодня думок, а отже, і можливостей. Воно не має чітких контурів чи визначень, залишаючи людині простір пізнати себе, віднайти своє зерно, свою силу і власний шлях.
Освіта — саме про це. Учитель — більше, ніж професія, це мистецтво і навіть місія. Особливо сьогодні, в Україні: допомогти людині в час невизначеності знайти себе, побачити власні можливості й розвинути свій потенціал. Для того, щоб засівати лани, прокладати мости й запалювати зорі…”
Важливою частиною форуму став запис живого подкасту «За текстом» на тему: «Прочитати війну: навіщо мілітарна література сучасній освіті», який відбувався прямо на головній сцені. Модератором розмови виступив автор та ведучий подкасту — актор, режисер, радіоведучий та військовослужбовець НГУ Кирило Лукаш. Учасники дискусії — поет, музикант і військовослужбовець Олег Каданов та парамедикиня, волонтерка й військовослужбовиця Юлія Паєвська («Тайра»). Вони обговорили важливу роль вчителя в житті кожної людини (в широкому сенсі цього слова) та значення книг, написаних безпосередніми учасниками бойових дій і розказали про свої нові книги, які найближчим часом будуть опубліковані.
Паралельно з Головною сценою працювала зона панельних дискусій, де експерти обговорювали практичні інструменти трансформації галузі:
-
Освіта крізь призму війни: обговорювали питання безпеки, переосмислення ролі вчителя, пошуку балансу між українською та закордонною системами навчання та виховання людини майбутнього в умовах воєнного стану (модераторка — Ганна Іваницька; учасники: Катерина Стрій, Вікторія Хромець, Микита Цивінський, Іванна Коберник, Ростислав Перехожук).
-
Мистецтво залишатися людиною: відбулась дискусія про роль культури, музики, літератури та емпатії у формуванні зрілої особистості (модераторка — Вікторія Халамендик — докторка філософських наук, професорка, експертка з питань виховання й освіти дітей і дорослих). Керівниця департаменту стратегічних ініціатив UAnimals Ольга Мацько підкреслила, що гуманне й дбайливе ставлення до тварин та довкілля є базовим фундаментом для виховання здорового, чуйного суспільства. Також у панелі взяли участь Антон Атаманчук, Наталія Вайнілович, Віталій Загоруйко та Ольга Бондарчук.
-
Освіта в дії: як будувати сильні освітні середовища: практична панель щодо управлінських рішень, інновацій, партнерств та забезпечення фінансової стійкості закладів. Виконавча директорка Українського культурного фонду Анастасія Образцова наголосила, що головним активом освітньої інституції для залучення недержавного фінансування є інституційна довіра, прозорість та спроможність мислити мовою вимірюваних результатів. Дискусію модерував Іван Форманюк, а до обговорення долучилися Леся Литвиненко, Анна Пуцова та Олена Вєдєрнікова.
Особливу атмосферу події створювала мистецька програма: пластичний перформанс від театру Люсі Пономаренко, виступи фольклорного ансамблю «Кралиця» під керівництвом Івана Синельникова, DakhTrio, Павла Гоца (учасника гурту NAZVA та військового) та Івана Ткаленка (бандуриста та військового), Євгена Хмари та співачки ODARA. Пронизливим моментом стало читання віршів військовими поетами — Ігорем Мітровим та Оленою Герасим’юк у супроводі бандуриста Євгена Йовенка (музикант ONUKA, військовослужбовець). Музичним фіналом заходу стало виконання «Гімну ДивоСвіту» Євгеном Хмарою та ODARA.
