Віталій Лихобицький — ветеран, чиє життя кардинально змінилося 2 травня 2023 року. У місті Кремінна він отримав поранення: Віталій спостерігав за противником через тепловізор, коли снайпер відкрив вогонь. Чоловік втратив око.
«Куля пройшла через тепловізор і мій великий палець. Якраз ці дві речі призупинили її, завдяки чому я залишився живий», — розповідає герой.
Віталій пригадує, що першою була думка «Аби поцілило в каску». Адже спочатку чоловік не зрозумів, що відбулося.
«У голові був дзвін і щось схоже на старий телевізор: коли ти його вимикаєш, посередині залишається білий кружечок, який поступово згасає. Точно так само було в мене. Коли біла крапка зникла, я впав на землю. Це тривало приблизно третину секунди — постріл і падіння», — каже чоловік.
Коли Віталій усвідомив, що сталося, він покликав побратимів. Вони надали першу медичну допомогу та евакуювали чоловіка з місця події.
«Більшості не хочеться, щоб рідні знали про поранення — бодай перший період. Їхня зрозуміла реакція — це паніка та сльози. А мені навпаки треба було, щоби хтось сказав: усе буде добре. — розповідає Віталій: Найстрашніше у будь-якій надзвичайній ситуації — це не пожежа чи висота, це паніка. У такому стані люди завжди діють неадекватно, що зазвичай приносить найбільше шкоди та біди. Так само й тут. Ти маєш обдумати ситуацію, прийняти їїі навчитися діяти відповідно до обставин. Прийняти не в сенсі, що ти якийсь не такий, а що так сталося».
Вдома на героя чекали дружина та двоє дітей. Один із найбільших страхів після поранення — це реакція дітей, особливо 4-річної доньки. А що, як вона злякається?
«Шви на обличчі були грубими,тому в зовнішньому вигляді хорошого було мало. Але все пройшло нормально. У дітей було багато питань, а я розказав все, як є. Вони мають знати правду про те, що відбувається. Бувають погані люди, країни, ситуації, і з цим доводиться жити. Діти прийняли ситуацію, зрозуміли, і після цього всім стало легше», — пригадує Віталій.
Перший час герою було складно прийняти свою нову зовнішність. Здебільшого — через реакцію людей. Чоловік постійно помічав на собі співчутливі погляди, що неприємно.
«Як не крути, при будь-якій зустрічі та комунікації люди звертають увагу на твоє обличчя. Коли тебе жаліють, ти розкисаєш і втрачаєш мотивацію, а з часом теж починаєш себе жаліти. Це неприємне відчуття, особливо для чоловіка, — каже Віталій. — Не хочеться якихось «особливостей», бо я нормальна людина. Коли тобі роблять поблажки, — ти відчуваєш, що виділяєшся. А виділятися немає потреби і не хочеться».
Дуже важливо, щоби суспільство розуміло, як краще поводитися з постраждалими, а як робити не варто. Адже від цього залежить, чи зможе людина прийняти себе та вільно почуватися в соціумі.
Крім того, герой вважає, що у людей, які постраждали від війни, зокрема у ветеранів, має бути можливість працювати зі спеціалістом у сфері ментального здоров’я.
«Необхідно, щоб у медичних закладах була можливість подбати про психологічний стан. Щоб не ветеран шукав собі спеціаліста, а щоб психолог був у лікарні і міг допомогти людині не втратити себе», — каже герой.
До того ж, наголошує Віталій, увесь персонал медичних закладів повинен знати, як поводитися з пораненими у контексті психологічної підтримки. Він зазначає, що на його шляху траплялися різні люди, і не завжди комунікація була приємною та відповідною до обставин.
Віталій переконаний, що важливо не лише надавати фахову допомогу, а й формувати в суспільстві розуміння того, що люди з рубцями — це ті, хто пройшов складний шлях і заслуговують на підтримку та прийняття. Адже рубці не визначають ким є та чи інша людина, — вони лише свідчать про пережитий досвід, а не про її особистість.
Суспільна підтримка та відкритий діалог допоможуть людям із рубцями відчути себе впевнено, а також сприятимуть створенню інклюзивного середовища, де кожен почуватиметься вільно.
Проєкт «Інформаційна кампанія, направлена на зниження рівня стигматизації у суспільстві людей з рубцями та шрамами, отриманими внаслідок війни» реалізує ГО «УВЦ» за підтримки ПРООН у межах проєкту «Протимінна діяльність в Україні» за фінансової підтримки уряду Іспанії.