У деяких кафе Ужгорода та Харкова ось вже кілька днів можна не просто випити кави самому, але і поділитися напоєм з абсолютно незнайомою людиною. Традиція «підвішеної» кави народилася в Італії. Вперше про неї написав італійський письменник Тоніно Бенаквіста в романі «Малавіта»: «… відпочиваючи в Неаполі, почув про старовинний звичай, який ще шанували деякі тамтешні власники бістро. Враховуючи ціну еспресо біля стійки (копійки), клієнти нерідко вигрібали дрібні гроші з кишень і купували дві кави, випиваючи при цьому тільки одну, а бармен записував собі на дошку одну безкоштовну каву для бідняка , який випадково зайшов … »
Ставши популярною, ця історія в лічені дні облетіла соціальні мережі. 24 листопада 2011 першу каву 
«підвішують»в Москві , а уже через 5 днів харківський журналіст Зураб Аласанія, прочитавши про це в інтернеті, розповів історію «підвішеної кави» власникам харківських кав’ярень. І 29 листопада на столах з’явилися таблички з приблизно таким текстом:
«Віддай, якщо можеш. Візьми, якщо хочеш. Запитайте у персоналу, чи не залишав хто-небудь що-небудь для вас. Якщо вам дадуть відповідь «так» – значить, хтось поділився з вами тим, чим міг і хотів. Просто так, від щирого серця і під настрій. Це не благодійність, це подарунок. Прийміть його, якщо хочете. А якщо можете – поділіться і ви. Просто купіть, що хочете, і попросіть персонал залишити це для іншого. Будь-кого, хто забажає. Або того, хто не може купити це сам. Або того, кому це просто потрібно – трохи добра і тепла від незнайомої людини ».
29 листопада, ініціативна група вирішила «підвішувати» каву в одній із найпопулярніших ужгородських кав’ярень. До ранку були готові таблички на дверях закладу, пірамідки для столиків, а сама ідея вдосконалена. Так, в кафе на стіну повісили магнітну дошку, на якій магнітами різного кольору відзначають «вільні» каву, чай, тістечка і сік. Тепер не потрібно питати, а досить поглянути на дошку і попросити: «Зніміть мені з дошки тістечко».
