«Ерзянь Мастор» прозвучало заклично
28 вересня в Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя відбулась І Національна конференція з фінно-угористики, присвячена пам’яті ерзянсього діяча Анатолія Рябова.
Захід, організований Центром дослідження безпекового середовища «Прометей» та Ніжинським державним університетом ім. Миколи Гоголя, за сприяння Українського дослідницького соціального консорціуму, став майданчиком для виступів як науковців (істориків, мовознавців та політологів), так і для активістів фінно-угорських національних рухів.
«Слова ерзя, ерзянський, Ерзянь Мастор – звучали владно й заклично, ніхто не перепитував «про що власне йдеться?». Представник київської громади ерзян Дмитро Левусь підвів риску 20-літньої копіткої праці ерзянської громади в Україні, яка чи не першою з-поміж національних спільнот відкинула імітативні звички – ліпити пиріжки, шкварити танці, жлуктити квас. Ні! Заговорила про безпекові завдання – на рівні МЗС», – ділиться враженнями модератор конференції Ростислав Мартинюк.
Конференція була розділена на три тематичні панелі: «Ніжинський університет і його випускники фінно-угористи», «Внесок українців у розвиток фінно-угористики та сучасних літератур народів фіно-угорської мовної групи» та «Фіно-угорські національні рухи: сучасний стан, тенденції та виклики».
«Україна продовжує формувати і просувати власний порядок денний щодо корінних народів Російської Федерації. Ці зусилля не залишаються непоміченими представниками національних рухів як фінно-угорських народів, так і всіх автохтонних народів РФ, що перебувають під владою Москви. Формуються зв’язки не лише на персональному, але й інституційному рівнях. З налагодженням системної роботи в сфері захисту прав корінних народів та адвокування національних рухів корінних народів РФ змінюється ставлення до України. Київ набуває реальних прихильників та союзників всередині РФ», – пояснює експерт Центру дослідження безпекового середовища «Прометей» Павло Подобєд.
Такого роду захід проводиться в Україні вперше, відзначають його учасники. Однак, це не завадило йому зібрати широку представницьку аудиторію. В роботі конференції «Україна та фінно-угорський світ» взяли участь близько 80 студентів та науковців. Серед почесних гостей: Голова Держслужби з етнополітики і свободи совісті Олена Богдан; Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні Каімо Кууск, народний депутат України Микола Величкович, Голова спілки фінно-угорських письменників Арво Валтон, головний старійшина (Інязор) ерзянського народу Сиресь Боляєнь, Голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради VIII скликання Ганна Гопко, член правління Українського дослідницького соціального консорціуму Олександр Білецький, генерал-майор СБУ, екс-замголови Служби безпеки України Віктор Ягун, політолог Олександр Палій, голова Української Жіночої Варти Олена Білецька та інші.
«Для нас, ерзян, такі заходи – це не лише можливість заявити про себе, розповісти про ерзянський національний рух і виклики, що стоять перед нами. Це ще й нагода нав’язати нові академічні та політичні контакти. Серед учасників були ті, хто добирався до Ніжина за 500, 600 км – настільки значущим та представницьким був сьогоднішній захід. Дехто не зміг потрапити на конференцію через проблеми з оформленням візи, як, скажімо, представники карельського національного руху, які перебувають на еміграції в Західній Європі через політичні переслідування на батьківщині в Карелії.
Велика подяка Ніжинському державному університету та його ректорові Олександру Самойленку, який надзвичайно перейнявся ідеєю конференції і доклав чималих зусиль, щоб цей захід відбувся на такому високому рівні: за участі політиків, дипломатів, професури, представників місцевого самоврядування, а головне – молодих науковців, наприклад Дениса Ковальова, за якими майбутнє фінно-угористики як наукових студій в Україні. На цій конференції я побачив дійсно талановиту молодь», – підсумував головний старійшина ерзян Сиресь Боляєнь.
Центр дослідження безпекового середовища «Прометей»
Світлини Анастасії Сніжної
