Уроки минулого

Юрій Сиротюк

Києва 1917 вже не буде. Не ті тепер большевики. Довготривала історія взаємодії з відвічним ворогом свідчить, що ми поки були єдині – ніколи не програвали москві у відкритій битві. Завжди – зрадами, ударами з тилу, пʼятою колоною, капітулянтськими інформаційно-психологічними операціями.

Зараз ідуть тим самим шляхом, шукають полковників носів і демагогів винниченків в тилу.

100 років тому держава впала, бо політики зрадили мілітарну частину нації.

Очевидно, доки існуватиме росія саме військово політична форма правління була і буде єдино ефективною формулою існування національного організму.

Наші найуспішніші держави і були військом. Як дружинна князівська форма правління чи козацька держава, яка так і називалася Військо Запорізьке.

Оскільки наразі в ворога не має шансів заставити капітулювати сили оборони, він намагається підштовхнути до капітуляції тил.

Сили оборони і є зараз українською державою. І оскільки їх не примусити капітулювати, завдання воюючої частини нації є не дати реалізувати заколот і капітуляцію в тилу.

І не треба соромитися пояснити тим, хто вже витяг касаворотку, щоб зустрічати ворога, що шансів зробити це живим в нього не буде.

Останні заяви путіна не дають нам вибору. Він хоче нас всіх знищити, ми мусимо знищити імперію.

Компромісам тут місця не має. Або ми їх, або вони нас.

А вони це не лише ті, хто пруть з фронту, це ще й солідарні льошики, які готові відкрити ворота у фортецю зсередини.

Наступні півроку будуть дуже веселими.

І наше завдання не дожити до переговорів, а не дати дожити до переговорів ворогу.

І треба ретельно продумати як має виглядати військово політичне урядування в майбутньому… Можливо голів ОВА знову називатимуть полковниками?..

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа