З ініціативи аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбувся круглий стіл «Поневолені народи Росії та саботаж мобілізації».
Під час заходу обговорювався вплив мобілізації на політичну та економічну ситуацію в різних регіонах РФ, рівень сприйняття та спротиву мобілізації, особливо в національних республіках. Про те, чим відрізняється ситуації серед різних народів та регіонів імперії говорили політичні та військові експерти.
З околиць Бахмуту розпочав захід Юрій Сиротюк, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», молодший сержант 5-ї окремої штурмової бригади. Він закликав представників поневолених Росією народів вступати в лави ЗСУ: «Коли українська армія вийде на кордони 1991 року – це буде лише завершення першого етапу війни. Наступне завдання – розподіл російської федерації. Тому закликаю представників поневолених народів активніше вступати в лави ЗСУ, щоб спочатку перемогти спільного ворога в Україні, а потім бути готовими до боротьби за свою свободу».
Про економічні проблеми в Московії, викликані мобілізацією, розповів Олександр Чупак, керівник економічних програм центру. «Як і прогнозувалося, мобілізація обертається катастрофою для російської економіки. Коли у вересні минулого року російський уряд оголосив так звану “часткову” мобілізацію, значна кількість оглядачів розцінила це як ще один крок до економічного краху агресора. Вилучення сотень тисяч московитів з ринку праці мало значно посилити дію обмежень. Крім того, кількасот тисяч працездатних росіян покинули країну від початку повномасштабної війни, і цей процес значно пришвидшився після оголошення мобілізації. Таким чином, кожний без винятку регіон Росії зазнав багатотисячного скорочення робочої сили, що в поєднанні з санкціями є важким ударом по економічному потенціалу Московії», – зробив висновок економічний експерт.
Участь в обговоренні взяли представники поневолених Росією народів.
Так, Владімір Довданов, заступник голови Конгресу ойрот-калмицького народу, акцентував увагу на проблемах калмиків: «За рік, за нашими підрахунками, загинуло більше 100 калмиків. Це дуже великі втрати для нашого народу. Ще частина солдат повертаються каліками. Тому наростає народний спротив проти мобілізації. Чоловіки виїжджають у Казахстан, Туреччину чи у США. На мою думку, представники нашого народу повинні воювати на стороні України. Тим самим ми наближатимемо нашу спільну перемогу. Ми потребуємо підтримки і розуміння від української влади для допомоги у формуванні наших національних підрозділів в складі ЗСУ».
Жваве обговорення викликав виступ Магомеда Торієва, представника Комітету Інгуської незалежності по зв’язках з громадськістю. «Серед росіян нам немає потреби шукати підтримки, адже усі вони – від путіністів до лібералів – хочуть війни. Тому поневолені народу звертаються до України і до всього вільного світу про реальну підтримку наших визвольних прагнень. Тоді буде і саботаж мобілізації, і акції протесту, і боротьба за свободу. Саме Україна має стати промоутером цієї боротьби. Попереду багато роботи і ми повинні мати чітку концепцію і чіткий план, як розподілити Росію. Сама по собі вона не розвалиться», – наголосив Торієв.
Погляд бурятського руху на участь у війні свого народу висловила Раджана Дугар Де-понте, представник Демократичного руху «Буряад-Монгол Ерхетен». «Тисячі бурятів перетнули кордон з Монголією, частина із них зараз перебувають у США. Поодинокі протести були не ефективними, адже каральні федеральні органи швидко придушували такі спроби».
У відповідь на пропозиції представників поневолених народів Михайло Басараб, політолог, офіцер ЗСУ, сказав: «Сьогодні Україна має усі можливості стати центром підтримки поневолених Росією народів. Для цього мають активніше працювати як виконавча, так і законодавча гілки влади. Ми повинні також формувати міжнародний порядок денний з цього питання, адже цивілізований світ не до кінця розуміє ситуацію всередині Росії і не володіє інформацією щодо прагнення до незалежності поневолених народів».
Підтримав думку про природність розпаду імперії та навів історичні паралелі з подіями Першої світової війни та революцією 1917 р. Ростислав Мартинюк, історик, політичний експерт, тележурналіст, дослідник фіно-угорської культури. Він звернув увагу на термінологію щодо найменувань поневолених народів і запропонував їх називати країнами. «Ми повинні запропонувати так званим русскім, після дезінтеграції федерації, розійтись по етнічним державам, які виникнуть на руїнах імперії. Цей процес варто починати уже зараз, заручившись підтримкою цивілізованого світу. Маємо розвивати горизонтальні зв’язки, щоб знищити монстра під назвою «русскій народ», – наголосив Ростислав Мартинюк.
Директор УІС, історик Олег Вітвіцький представив учасникам інформаційно-політичний проект ОУН «Свобода народів» і розповів про відновлення діяльності АБН, як Антиімперського Блоку Народів.
Підводячи підсумки обговорення, координатор проекту «Свобода народам» Леонтій Шипілов відзначив важливість проведення таких заходів у столиці воюючої України. «Сьогодні, під час круглого столу, ми почули виступи представників поневолених народів та думку експертного середовища, представників нашої розвідки. Я переконаний, що завтра ми вже будемо говорити про створення незалежних держав поневолених народів. І в цьому процесі я бачу значну роль Антиімперського Блоку Народів», – підсумував він.
Українська Інформаційна Служба
