З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та громадської ініціативи «Декомунізація. Україна» у селі Веселий Поділ Семенівської громади Кременчуцького району демонтовано пам’ятник-погруддя російському сталінському комуністичному біологу Іванові Мічуріну. Демонтаж проведено КП «Комунальник» Семенівської селищної ради. Об’єкт перебуватиме на території цього комунального підприємства до прийняття окремого рішення щодо передачі у музейний простір.
«З метою проведення заходів з дерусифікації, усунення з публічного простору об’єктів, які стосуються російської історії, захисту культурного простору України в умовах війни, розв’язаної державою – агресором – російською федерацією проти України, керуючись Рекомендаціями Міністерства культури та інформаційної політики України і Українського інституту національної пам’яті щодо пам’ятних об’єктів, пов’язаних із історією та культурою Росії та СРСР, виконавчим комітетом Семенівської селищної ради прийнято рішення про демонтаж пам’ятника – погруддя І.В. Мічуріну», – зазначено у офіційному листі за підписом Семенівського селищного голови Людмили Милашевич.
«Звеличений Йосипом Сталіним російський біолог і селекціонер–помолог, уродженець Рязанської губернії Росії ніяк не пов’язаний з історією Семенівської громади. Завжди вітав усі кремлівські ініціативи і схвалював ідеологічні рішення компартійних з’їздів. У 1931 році Івана Мічуріна нагородили орденом Леніна. Влада СРСР перейменувала містечко Козлов на Мічурінськ, а самого Мічуріна призначила академіком союзної академії наук. У період сталінських репресій за критику «мічурінської науки» постраждало чимало справжніх вчених-біологів і генетиків, серед них професор, діяч УНР Володимир Симиренко», – наголосив ініціатор демонтажу, регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
«У професійному науковому середовищі більшість положень так званого «мічурінського вчення» сприймалися, як окультні дійства. Кремлівській владі імпонувала авантюрна можливість успадкування біологічних ознак рослинами під впливом дії природних чинників або у процесі цілеспрямованого їхнього «виховання»», – підкреслили у Полтавському офісі УІНП. «Коли наприкінці 1920-х років Сталін висунув ідею глобального перетворення природи, Мічурін у зверненні до XVI з’їзду ВКП(б) у 1930 році запропонував свій «проєкт», який передбачав зменшення негативного впливу сибірського клімату на європейську територію шляхом створення грандіозної лісосмуги між Уральськими горами і Каспійським морем та перетворення пустель Середньої Азії на оази шляхом висадки там посухостійких рослин та їстівних кактусів. Ці абсурдні «ідеї» були сприйняті серйозно і отримали гарячі оплески на з’їзді комуністів. Докорінне перетворення природи збігалося з більшовицькими намірами «разрушения до основанья» всього світу та творення нового «советского человека».
Полтавський офіс УІНП
