Благодійна ініціатива «Героїка» запрошує 15 червня о 16-00 на урочисте відкриття та освячення пам’ятника на могилі полковника ветеринарної служби Армії Української Народної Республіки Костя Вротновського-Сивошапки у місті Рівному.
Чин освячення буде звершено Архієпископом Рівненським і Острозьким Іларіоном (УПЦ КП).
Кость Вротновський-Сивошапка брав активну участь у Перших визвольних змаганнях. Обіймав високі посади в установах УНР та Української Держави. З 1920 року мешкав у Рівному, де працював ветлікарем. Здобув собі високу пошану серед ветеранів Армії УНР, дбав про облаштування їхнього життя. Брав активну участь у громадському житті Волині, зокрема став ініціатором створення «Мистецького товариства». Був головою батьківського комітету Рівненської української приватної гімназії. Його стараннями було збудовано пам’ятник на могилі командувача Дієвої армії УНР Василя Тютюнника.
Пам’ятний знак на могилі полковника Костя Вротновського-Сивошапки встановлено коштом доброчинців. Зокрема активістам «Героїки» вдалося зібрати потрібну суму завдяки небайдужим людям із Миколаєва, Рівного, Києва та інших міст України.
Місце знаходження: Дубенський цвинтар міста Рівного, ліворуч від входу до православного цвинтарного храму (поряд з могилою Василя Тютюнника)
Довідка. Вротновський-Сивошапка Костянтин Германович (09.07.1890 — 2.04.1929) — полковник ветеринарної служби Армії УНР. Народився в м. Миколаїв. Закінчив Варшавський ветеринарний інститут (1915), був розподілений на посаду молодшого ветеринарного лікаря 4-го етапного батальйону. Згодом — ветеринарний лікар Гренадерського саперного батальйону. У квітні 1917 р. — організатор українського руху в Гренадерському корпусі. Від українців корпусу був делегований на II Всеукраїнський військовий з’їзд, де був обраний членом УГВК. З кінця липня 1917 р. — голова ветеринарної підсекції санітарно-медичного відділу УГВК. Згодом — начальник ветеринарного відділу УГВК. Починаючи з 01.11.1917 р. перебував на посаді начальника військово-ветеринарної управи УГВК, згодом — Військового міністерства Центральної Ради, Гетьманату та Директорії. З 22.05.1919 р. — за сумісництвом командир окремого загону Сірожупанників, що мав охороняти Підволочиськ. 22.06.1920 р. обійняв посаду товариша міністра народного господарства УНР. З 26.10.1920 р. був приділений до Військово-ветеринарної управи Військового міністерства УНР. З лютого 1921 р — полковник Армії УНР. У 1920-х рр. жив на Волині. Помер 2 квітня 1929 року.
