З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) виконком Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області прийняв рішення №74 «Про перейменування культурної спадщини». Ним переозначено історико-туристичний об’єкт, а також гідрологічну пам’ятку природи «Криниця Петра I». Відтепер гідронім має назву «Мавчина криниця». Також у межах виконання деколонізаційного закону та у зв’язку із перейменуванням звідти знято відповідні символи та таблички, що звеличували кривавого ката Гетьманщини, московського царя Пєтра I.
Криниця розташована неподалік сіл Терентіївка та Лісові поляни Новоселівської сільської ради. За словами Новоселівського сільського голови Євгена Бови, перейменування відбулося згідно зі ст. 29 та 60 Закону «Про місцеве самоврядування» й на виконання Програми збереження культурної спадщини й відновлення національної пам’яті на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на 2022-2025 роки.
Як повідомили у Полтавському офісі УІНП та виконкомі Новоселівської громади, колишня російська назва як маркер «руского міра» з’явилася ще у часи СРСР — рішенням облвиконкому від 16.11.1979 року за №437. Нині ця гідрологічна пам’ятка природи внесена до Державного кадастру обліку територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.
«Тривалий час культивувався міф: московити, нібито, вирили криницю під час підходу до місця переправи через Ворсклу напередодні Полтавської битви. Мовляв, солдатів окупаційної армії Московського царства, які рухалися до Полтави, мучила спрага, і вони вирішили викопати криницю саме в цьому місці. Невдовзі під’їхав Пьотр і, бачте, це вам не абищо — іспіл водіци. Громадська організація «руская общіна Полтави» в часи проросійського режиму Януковича за сприяння «Громадської палати Російської Федерації» та «Спілки сімей військовослужбовців Росії» створили ледь не культ криниці і відповідно московського царя Пєтра I. Тоді проросійські активісти на чолі із Шестаковим перебрали криничний зруб, поставили столики для туристів, і встановили табличку. Чужинецький маркер вже давно викликав несприйняття. У 2008 та у 2011 роках на камені поруч із криницею українці малювали Тризуб та написи «Слава Україні!», – розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Він зауважив, що у кабінеті ворожого російського диктатора Путіна, як неодноразово повідомляли московські телепропагандисти, висить аж 4 портрети царя Петра I. Про затьмареність свідомості Путіна україноненависництвом свідчать його заяви після відвідування виставки, присвяченої 350-й річниці з дня народження Петра I: у червні 2022 року кремлівський військовий злочинець порівняв себе з Петром Першим, а вторгнення в Україну – з Північною війною.
Пустовгар так прокоментував рішення виконкому: «Дякую голові Новоселівської сільради Євгену Бові за небайдужу, патріотичну позицію. У громаді затверджено Програму відновлення національної пам’яті й перейменовано колоніальні топоніми. Усунення імені московського царя з назви історико-туристичного об’єкта – це ще один крок на шляху деколонізації. Цей маркер показує наскільки масштабно — від Полтави з її засиллям пам’ятників Полтавській битві та Пєтру до маленьких сіл чи лісових урочищ, навіть гідронімів, маркувалася Україна імперськими російськими символами. У часи поневолення, у часи російської імперії та СРСР навколо московського царя Пєтра I (за Тарасом Шевченком: «Це той перший, що розпинав нашу Україну») ворожа російська пропаганда сформувала і плекала силу-силенну найрізноманітніших міфів. Приміром, активно ширилася примітивна брехня про те, що назву річці Ворскла дав особисто московський цар Пьотр І. Мовляв, коли він спостерігав за переправою військ, з його підзорної труби у річку впала лінза. «Эта река — вор скла», — начебто сказав цар Московії. Насправді ж історична наука чітко каже: назва Ворскла вперше згадується ще в Іпатіївському літописі під 1105 роком. Приблизно та ж ситуація й з назвою «Криниця Петра I»».
Полтавський офіс УІНП
