У Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП) підбили підсумки діяльності у 2022 році. Серед пріоритетів минулого і поточного року є співпраця з територіальними громадами Полтавщини у сфері деколонізації /декомунізації /дерусифікації, увічнення пам’яті видатних Українців та популяризації історії України. Зокрема, всеукраїнському інтернет-виданню «Український погляд» розповіли про Програму збереження культурної спадщини й відновлення національної пам’яті на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на 2022-2025 роки. Її у серпні 2022 року затвердили з ініціативи очільника громади Євгена Бови, а розділ «національна пам’ять» документу проконсультували, опрацювали і сформулювали фахівці УІНП.
«Схвалений документ – це «перша ластівка», це перша на Полтавщині програма відновлення національної пам’яті, яку прийняли у місцевій громаді. Ідеал, до якого варто прагнути: така програма має діяти і мати фінансове підґрунтя у кожній з 60 громад нашого Полтавського краю. Це дало б змогу набагато системніше, ніж нині, давати відсіч російським ворожим впливам на історичному фронті», – зауважив регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. За його словами, Програмою передбачено вшанування пам’яті земляків-Героїв народної російсько-української війни за незалежність України в с. Лісові Поляни й старшини Армії УНР, видатного скульптора Михайла Гаврилка в с. Рунівщина. «У межах Програми на честь борця за незалежність у 20 столітті, січового стрільця Михайла Гаврилка торік спорудили пам’ятний знак й започаткували щорічний історико-культурологогічний фестиваль громади «А ми тую стрілецькую славу збережемо». На пропозицію Полтавського офісу УІНП у межах фестивалю проводитимуться покази тематичних історичних документальних і художніх фільмів, концерт пісень визвольних змагань різних історичних періодів, історико-краєзнавчі лекції популярного формату, презентації історичних книг», – розповів Олег Пустовгар.
Програма має популяризувати в комунальних закладах освіти і культури Новоселівської сільської ради історію українського державотворення, етапи боротьби за державну незалежність, долати сформовані у часи СРСР та державою-агресором історичні міфи, плекати у жителів громади патріотизм і національну свідомість. Передбачені заходи з увічнення пам’яті видатних особистостей, чиє життя пов’язане з Новоселівською територіальною громадою: діячів культури, освіти, науки; учасників українського визвольного руху, Української революції 1917-1921 років, жертв Голодомору 1932-1933 років, масового голоду 1921-1923, 1946-1947 років та комуністичних політичних репресій; полеглих земляків-Героїв ЗСУ.
Пустовгар сповістив, що Програмою заплановано експонування виставок з історії українського державотворення, етапів боротьби за державну незалежність, що створені Українським інститутом національної пам’яті; заходи з відзначення пам’ятних дат і ювілеїв, що встановлені Законами України та Постановами Верховної Ради. А ще – створення у селі Новоселівка та у центрах старостинських округів пам’ятних знаків на честь земляків – жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років, масового голоду 1921-1923, 1946-1947 років та жертв комуністичних репресій.
Депутати Новоселівської сільської ради проголосували також за такі пропозиції Полтавського офісу УІНП:
– дослідження історичної спадщини у громаді та видання у електронному та друкованому форматах книги-брошури «Локальна історія з найдавніших часів до сьогодення. Новоселівська громада»;
– cтворення циклу короткометражних документальних фільмів «Новоселівська громада. Полеглі Герої російсько-української війни за незалежність України» з метою увічнення пам’яті видатних земляків, які, починаючи з 2014 року, брали участь у АТО/ООС, захисті суверенітету та територіальної цілісності.
«Дякую керівництву Новоселівської сільської ради, які підтримали мої пропозиції щодо недопущення використання символів не лише комуністичного тоталітарного режиму, але й Московського царства, російської імперії й сучасного російського неонацистського режиму. Це вагомий крок з проведення державної політики деколонізації. Йдеться про необхідність демонтажу символу, що звеличує московського царя Петра I, серед іншого й про підготовку документів до Державного кадастру обліку територій та об’єктів природно-заповідного фонду України щодо фіксації нової назви гідрологічної пам’ятки природи замість чинної – «Криниця Петра першого»», – підсумував у розмові із кореспондентом інтернет-видання «Український погляд» Олег Пустовгар.
А на переконання голови Новоселівської сільської ради, фахового юриста Євгена Бови, «реалізація у Новоселівській громаді державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу тепер набуде комплексності та системного підходу завдяки якісному виконанню законодавства». Пан Євген поінформував ЗМІ: програму розроблено на виконання Законів України «Про культуру», «Про охорону культурної спадщини», «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років», Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», Закону України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні».
Євген Бова на відкритті памятного занку Гаврилку
Полтавський офіс УІНП
