Переможців IV Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт на тему Революції Гідності у межах здобуття Відзнаки Сергія Кемського оголосили у Києві.
В Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану зібралися фіналісти, члени журі, організатори Конкурсу та батьки й друзі учасників конкурсу.
Цьогоріч 47 студентів з 18-ти вищих навчальних закладів країни взяли участь у конкурсі наукових робіт, однак у фінал вийшли 14 претендентів зі Львова, Харкова, Києва, Одеси, Кам’янця-Подільського, Острога, Вінниці, Запоріжжя.
“Дуже важливо, що проєкт “Відзнаки Героїв” триває і надзвичайно тішить, що так багато молоді, студентів долучаються до Конкурсу, готові працювати й вивчати тему Революції Гідності. Коли був Майдан, то вони були дітьми, а зараз вивчають тему, шукають відповіді на питання, чому їхні батьки пішли на Революцію Гідності і як міняли тоді й міняють нині країну. Молоді науковці будуть творити наше майбутнє і, вірю, воно буде таким, про яке мріяли Герої Небесної Сотні”, — сказала Наталія Дигдалович, очільниця ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні”.
Роботи студентів оцінювало професійне журі: історики, політологи, музейники, мистецтвознавці. Зокрема Ігор Пошивайло, кандидат історичних наук, генеральний директор Національного музею Революції Гідності; Наталія Мусієнко, культурология, мистецтвознавиця, провідний науковий співробітник Інституту проблем сучасного мистецтва НАМУ, Юлія Юрчук, викладачка інтелектуальної історії, Університет Сьодерторн (Стокгольм, Швеція), Марина Гримич, доктор історичних наук, Ігор Кулик директора Архіву національної пам’яті (2019-2024), Вікторія Колеснікова, кандидат історичних наук та головна зберігачка Бібліотеки Музею Майдану.
Павло Романюк, член журі, доцент кафедри конституційного права України, координатор Центру виборчого права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого відзначив:
“Оскільки я вже не перший рік беру участь у високоповажному складі журі, то я можу простежити динаміку студентських робіт. Коли ми говоримо про якісні характеристики доробків наших студентів, тут ми можемо спостерігати позитивну динаміку. Щороку студенти обирають актуальні теми, не просто описуючи історичні події, а досліджують й переосмислюють розвиток цінностей, за які боролися під час Євромайдану, під час Революції Гідності мітингувальники та те, наскільки вони актуальні сьогодні. Цьогорічні роботи показали високу конкуренцію між собою. Ці роботи є важливими для збереження історії та об’єктивної інформації про події новітньої української історії й ті цінності, за які боролися люди в 2013-2014 році на Майдані і продовжують боротися й сьогодні”.
Перше місце цьогоріч посіла Карина Коняєва, студентка 4 курсу історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вона представила роботу «« Там було страшніше, небезпечніше, а однодумців довкола – зовсім мало» або як проходила Революція Гідності в Донецькій та Луганській областях».
“Вирішила написати роботу саме на цю тему, адже я сама мешканка Донецької області, нині прифронтового Добропілля. Для мене важливо показати людям справжню історію Донецької і Луганської областей, адже досі панує чимало стереотипів та міфів. Я хотіла, щоб люди знали, що українці з Донецької і Луганської областей також брали участь у Революції Гідності, виходили на акції у своїх містах. Я дійшла висновків, що етапи Майдану у Донецькій і Луганській областях були такими ж, як і в Києві: було багато різних акцій, як, наприклад, “Йолка”, автопробіги, лекції і багато іншого. Але тут, на жаль, був масштабний “Антимайдан”, спеціально завозили людей з тієї ж росії і вже тоді готувалося вторгнення в цій області”, — розповідає Карина Коняєва.
Друге місце посіла Дарія Панова, студентка 6 курсу кафедри політології та міжнародних відносин Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка». Вона написала роботу «Революція Гідності як чинник сучасних геополітичних змін в Європі»:
“Ця тема для мене є важливою, особливо в контексті наших сучасних подій і того, щоб молодь й усе наше суспільство пам’ятало про внесок Революції Гідності й вплив на людей та історію і ми ще краще розуміли, що можемо зробити для подальшої підтримки України”.
Високо члени журі оцінили роботу Ольги Яковець, студентки 1-го курсу магістратури гуманітарно-економічного факультету Бердянського державного педагогічного університету. Вона написала наукову роботу під назвою «Революція Гідності в контексті російської пропаганди» й посіла третє місце.
“Попри повномасштабне вторгнення Конкурс триває, а роботи мають сучасний контекст. Ми не можемо просто досліджувати тему Майдану відсторонено, а ця небайдужість студентів проглядається в їхніх роботах. Дуже важливо, що щороку нові молоді науковці долучаються до Конкурсу, відтак зростає кількість майбутніх професійних науковців, які, можливо, виберуть темою своїх професійних наукових досліджень Революцію Гідності в тому чи іншому аспекті”, — зауважила Ольга Сало, заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності.
“Під час Майдану разом ми разом із Сергієм Кемським були в наметі громадської ради Майдану. Дуже важливо, що попри те, що минуло майже 11-ть років від початку Революції Гідності, а ми згадуємо ті події і Героя Небесної Сотні Сергія Кемського. Це не лише данина пам’яті, а й пекуча актуальність, адже той проєкт змін, зокрема і політичних, які наслідував Сергій в своїх роботах, був актуальний і тоді, і залишається актуальним зараз”, — підкреслив Олександр “Історик” Хоменко, військовослужбовець ЗСУ, знайомий Сергія Кемського.
Переможці отримали зокрема дипломи та грошові премії: 15 000 гривень за перше місце, 8 000 – за друге, 6 000 гривень за третє місце.
Ініціаторами та організаторами конкурсу є Національний музей Революції Гідності й ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні”.
Меценатом цьогорічного конкурсу стала Фундація української громади Канади “ВCU Foundation”.
Переглянути трансляцію нагородження можна за посиланням https://youtube.com/live/25-xAc3Mob0?feature=share
Сергій Кемський – політолог, журналіст, активіст Євромайдану, народився в Криму в родині моряка. Здобув ступінь магістра політології на філософському факультеті Львівського університету імені Івана Франка. Був співробітником Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив, писав статті для “Української правди”, газети “День” та інших видань. Виступав за впровадження системи прямої демократії, кооперативний рух, шукав найефективніші механізми взаємодопомоги у суспільстві, контролю за політиками та боротьби з корупцією; громадський активіст, учасник кампанії “Проти міліцейського свавілля”. Загинув від кулі на вулиці Інститутській у 32 роки.
Проєкт “Відзнаки Героїв” заснований громадською організацією “Родина Героїв “Небесної Сотні” та реалізовується у тісній співпраці з суспільними та громадськими інституціями, а саме університетами, закладами освіти, культури, громадськими організаціями.
Фото: Богдана Пошивайла
