З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) демонтовано бетонне погруддя російському сталінському письменнику Максіму Горькому. Незаконна споруда розміщувалася у центральній частині села Верхня Мануйлівка Козельщинської селищної територіальної громади Кременчуцького району Полтавщини. Демонтаж відбувся зусиллями комунальних служб у межах виконання Закону “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”.
«Це ще один крок з деколонізації публічного простору громади. Нагадаю, рік тому на сесії Козельщинської селищної ради депутати затвердили статут та назву місцевого музею Горького, що розташований у Мануйлівці. Комунальний заклад став «Мануйлівським літературно-краєзнавчим музеєм». «Мануйлівський Горький» став останнім пам’ятником на Полтавщині, який звеличував голову спілки письменників СРСР Горького (Пєшкова). Пам’ятники сталіністу протягом останнього року демонтовані у місті Решетилівка та с. Левенцівка Чутівської громади Полтавського району, селах Крячківка Пирятинської громади та Загребелля Чорнухинської громади Лубенського району, с. Середняки Петрівсько-Роменської громади Миргородського району», – розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Довідково: Максім Горький (Пєшков Олексій Максимович). Народився — 16 березня 1868, Нижній Новгород, Нижньогородська губернія, Російська імперія, помер — 18 червня 1936, Горки, Московська область, РРФСР, СРСР). Російський, радянський «пролетарський» письменник, член РСДРП (б). Був засновником псевдохудожнього напряму і методу соціалістичного реалізму в літературі, який насильно нав’язувався владою і сприяв закріпленню ідеології комуністичного тоталітаризму в СРСР. У 1934–1936 роках — голова Спілки письменників СРСР, тобто став першим очільником духовної в’язниці-резервації для творчої еліти, яка повинна була під контролем влади «правильно» вихваляти злочинний режим. Саме Горькому належить гасло: «Если враг не сдаётся, — его уничтожают». Його широко використовували в СРСР під час проведення терористичної політики, а зараз воно на озброєнні сучасних російських окупантів. Підтримував та схвалював систему сталінських комуністичних концентраційних таборів ГУЛАГ. У 1926-1927 роках був одним зі співтворців наклепницької комуністичної кампанії, спрямованої проти провідника українського визвольного руху, видатного борця за незалежність, голови Директорії УНР Симона Петлюри. Взяв участь у процесі над убивцею Петлюри, виступив на захист більшовицького вбивці Самуїла Шварцбарда. Показав себе активним комуністичним пропагандистом, що вкорінював у масовій свідомості поняття «петлюрівщина», «петлюрівці» як «ворожі, буржуазні, антибільшовицькі явища». Не визнавав української мови, називав її «нарєчієм».
Полтавський офіс УІНП
