Круглий стіл “Перспективи відродження на Україні українського звичаєвого права”, ініціатором якого виступили Громадське об’єднання “Українська справа” та козацькі організації України відбувся 14 травня 2012 року в Центрі національного відродження ім. Степана Бандери у Києві козацьких активістів, учених – істориків і правознавців та практикуючих правників націоналістичного спрямування. Вів круглий стіл секретар Науково-методичної ради Інституту козацтва Олексій Трачук.
“В умовах, коли практично вся влада в “державі Україна”, яка є правовою спадкоємницею не менш бандитської УРСР, цілком уже явно та відкрито перейшла у руки відверто кримінальних бандитів, а “об’єднана опозиція”, що їм “політично опонує” по-суті є мало чим кращою, український народ не має іншого виходу, ніж явковим порядком відроджувати регулювання суспільних відносин на основі свого традиційного звичаєвого права та розв’язання правових протиріч у формі народного самосуду.
Забезпечити цей процес необхідними ідеологічними та інтелектуальними підставами – наше надважливе завдання,” – заявив заступник голови ГО “Українська справа” Олексій Кляшторний, відкриваючи круглий стіл.
Конкретику цього процесу презентував перед присутніми козак-звичаєзнавець Петро Єремчук у формі Головних Норм Українського Звичаєвого Права, затверджених до внутрішнього вжитку звичаєвих козацьких громад низкою патріотичних та націоналістичних козацьких зібрань, які відбулися в Україні впродовж минулого року.
“До руйнування історичної Гетьманщини призвів конфлікт між народним звичаєвим та державно-феодальним правом.
Аналогічний процес може бути фатальним і для сучасної держави Україна,” – сказав козак Петро.
Альтернативу такому розвитку подій розкрив у своєму виступі Голова Ради Козацьких Отаманів України Анатолій Грива: “пропонуємо утвердити звичаєве право спочатку в козацьких громадах, а потім – і в суспільстві в цілому. Наше завдання – оновити самих себе на основі українського звичаєвого права,” – зазначив він.
“Дещо схожим на політичний маніфест” назвав, натомість “Головні Норми…” в їхній нинішній редакції завідувач відділу Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України І.Б.Устенко. “Норми звичаєвого права не можна одномоментно “затвердити”, їх треба вивчати, публікувати, кодифікувати, творчо використовувати у поточній нормотворчості,” – вважає Ігор Борисович.
“Звичаєве право є втіленням народного духу та народної свідомості,” – констатував науковець, тим не менше “зараз воно більше може застосовуватись у сфері приватного, аніж публічного права”.
Доктор історичних наук Марина Гримич з Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії відзначила притаманну звичаєвому праву гнучкість і мінливість. “Норми звичаєвого права, хоч і зберігають чимало спільного, водночас були досить відмінними у різних, навіть сусідніх, громадах, або й – у тій самій громаді українців у різні часи…” – стверджує вона.
Водночас М.В.Гримич відзначила, що “українське звичаєве право завжди було певною альтернативою до “офіційного права” Речі Посполитої та Російської і Австрійської імперій.”
Цю думку своєї колеги підтримала й кандидат юридичних наук Ірина Музика з Інституту держави і права ім. В.М.Корецького. “Правова реальність і писане право завжди відрізнялись,” – констатує вона. В ході круглого столу Ірина Володимирівна закликала до вивчення правових уявлень сучасного українського народу засобами “соціології права”. Водночас, зазначила вона, “у звичаєвому праві не все лише хороше і не все придатне до використання на сучасний момент”. “Потрібна критична оцінка,” – стверджує дослідниця.
“При браку досконалости форми, “ Головні Норми Українського Звичаєвого Права” вірно відображають сутність наших сучасних суспільних потреб,” – висловив свою думку доктор економічних наук В.Г.В’юн з міста Миколаєва. “Треба підтримати роботу Анатолія Гриви і колег саме з огляду на цю сутність,” – закликав він усіх присутніх.
“В якій ще державі існує звичай, щоб водії повідомляли один одного про пости дорожньої поліції миганням фар?” – задав, підтримуючи позицію колеги член Президії ГО “Українська справа” адвокат Сергій Неділько. “Подібно до того, як це робили наші предки, відкидаючи “право”, накинуте нам із-зовні ми здатні творити і, власне, творимо своє сучасне звичаєве право,” – висловив свою думку юрист.
У подальшій дискусії взяли, також, участь козаки Григорій Князюк, Кузьма Матвіюк, Олексій Трачук та інші.
Повторно відбираючи слово в ході другого кола вельми заінтересованого обговорення, диспутанти порушували, зокрема, питання форм легалізації норм звичаєвого права у сучасних українських умовах, досвіду творення Української Народної Республіки, досвіду правотворення і правозастосування ОУН-УПА як бойової формації українського народу у ІІ Світовій війні тощо.
Закінчився круглий стіл заслуховуванням балади про боротьбу за правду одного із патріархів сучасного українського козацтва, голови Ради Старійшин Українського Козацтва, Василя Литвина у його власному виконанні.
За підсумками круглого столу учасники домовились про продовження співпраці за такими напрямками як видання джерел та наукових досліджень українського звичаєвого права, проведення “польових досліджень” сучасних правових уявлень українського народу, вдосконалення Головних Норм Українського Звичаєвого Права як внутрішнього правового документу українських козацьких звичаєвих громад.
