Лариса ГРОМАДСЬКА, фото автора
Мені випала щаслива нагода побувати на Сумщині у патріотичному таборі «Коловрат» ім. Романа Атаманюка — Героя, який загинув, захищаючи Україну на Донбасі. Наметове містечко для юнаків і дівчат розкинулося на березі мальовничої річки Псел; поруч ліс, чудова галявина.
Вишколи, купання у річці, уміння вижити в природних умовах, цікаві зустрічі, нові знайомства справді захоплюють дітей з 13 до 17 років. Їх навчають куховарити у польових умовах, надавати першу медичну допомогу, проводять для молоді вишколи і майстер-класи. Тут бували лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк, гурти «Тарута», «Самі Свої», лідер гурту «Широкий лан» Святослав Бойко, керівники патріотичних організацій України, зокрема Голова ОУН Стефан Романів, народний депутат Олег Медуниця, публіцист Віктор Рог історик Геннадій Іванущенко та ін.
Потрапила до табору якраз у той день, коли до них завітав відомий кобзар, бард, громадський діяч Василь (Живосил) Лютий, а також один із керівників і організаторів табору Олександр Бойко. Живосил Лютий четвертий рік поспіль приїздить до «Коловрату», проводить ігри для підлітків, читає для них лекції з історії України, а біля нічної ватри разом з дітьми співає патріотичних пісень. Він уміє захопити дітей цікавими розповідями про походження власних імен і важливість спілкуватися рідною мовою.
Не менш захоплюючий оповідач і сам Олександр Бойко. Його розповіді про туристичні і військові пригоди, уроки з патріотичного виховання усуціль пересипані жартами.
— «Як створювався патріотичний табір? — запитую. — Адже досвід «Коловрату» сьогодні цікавить багатьох».
— «Організацією патріотичного табору для дітей я почав займатися ще після Майдану 2004 року. Це був час громадянської активності людей. І 2006 ми поїхали на Західну Україну на теренову гру «Гурби-Антонівці». Це дало нам досвід. Восени під Ромнами організували Всеукраїнський табір «Повстанська ватра», де ми були разом з друзями. Це був перший таборовий досвід. Ми зрозуміли, що сумчани досить добре орієнтуються у ситуації, показують себе з кращого боку. 2007 р. вже існував табір «Коловрат», але проводили його інші люди, ми були як гості. Ми створили сумську копію гри «Гурби-Антонівці» і назвали її «Ревин Яр», — розповідає Олександр Бойко. — Під час туристичних походів ми продовжували обирати територію для проведення таборування. Шукали місця з ярами. Важливо, щоб у лісі можна було визначити межі проведення гри. Потрібна і гарна галявина, але дуже важливо, щоб було місце для купання. І 2008 року ми організували табір «Січ». А 2012 року табір «Коловрат» фактично ввібрав у себе кращі традиції обох таборів і сформувався оновлений згуртований молодий колектив, для якого передусім — патріотичне виховання підростаючого покоління».
У квітні 2014 р. Олександр добровольцем пішов захищати Україну у складі Другого резервного батальйону Національної гвардії, до якого входили переважно майданівці. Був заступником командира батальйону з виховної роботи. Жартує, що «не розминувся з міною» на околиці міста за день до звільнення Слов’янська. Осколок міни відбив частину хребта, оминувши артерію, і зупинився біля серця. Як кажуть, народився у сорочці. П’ять годин у Харкові тривала операція, проте реабілітаційний період, напрочуд, був недовгим. Втім, табір 2014 року проходив без його участі.
«Коловрат» виховав вже не одне покоління патріотів України. Як розповіла комендант табору, голова Сумського осередку МНК Олеся Горяйнова, гасла на кожен день беруть із 10 заповідей українця-волюнтариста, серед яких: «Ти є людина, поки стремиш піднестися», «Твори себе сам», «Убий все, що хоче твого знищення і упадку», «Будь твердий до себе і будеш справедливий», «Не піддайся і коли ти розіп’ятий», «Радій, що ти є і що шлях твій нескінченний»… Тож зрозуміло, що коли на таких принципах виховується молодь, то для них Україна — понад усе буде. «Члени проводу мають свої повноваження. Є начальник штрафбату (працює з дітьми, які провинилися), бунчужний (займається дисципліною), речовий інтендант (завідує спорядженням табору), харчовий інтендант (керівник кухні), інструктори, писар, медсестра тощо», — поділилася досвідом Олеся. Для дітей члени проводу, за словами Олександра Бойка, мають бути «пантеоном богів». На них мають рівнятися, у них будуть вчитися учасники табору. «Ми виховали чергову партію бандерівців», — напівжартома підсумовує 12-денне таборування цього року начальник штрафбату Євген.
Цікаво, що тут не потрібні кошти на сплату оренди чи комунальних послуг, на ремонти приміщень чи заробітну плату керівникам табору. На 2016 рік патріотичний табір «Коловрат» виграв Гранд Президента України. Матеріально також допомагають комунальне підприємство Сум, патріотичні організації і приватні особи. Займаються організацією і проведенням дозвілля дітей члени Молодіжного Націоналістичного Конгресу. Це їхнє внутрішнє покликання, життєва потреба — виховати собі гідну зміну, яка ніколи не зрадить українським цінностям, завжди стане на захист інтересів України. Можливо, саме звідси беруться відчайдушні добровольці і волонтери?..
